1 грудня 2024 року у Румунії обирали депутатів до парламенту. Голосування проходило після скандального першого туру президентських виборів 24 листопада. На них несподівано став лідером ультраправий проросійський кандидат Колін Георгеску, критик ЄС і НАТО. Другий тур між ним і його суперницею, єврооптимісткою Єленою Ласконі відбудеться 8 грудня.
До цього у Румунії перерахували 9 млн голосів, бо один з кандидатів, котрий не потрапив до другого туру, позивався до суду. Утім, результати голосування таки визнали.
Тож парламентські вибори могли б додати ясності у політичній розстановці сил. Але за підрахунками 99,13% голосів, ситуація стала ще заплутанішою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Соцопитування помилилися. На виборах президента Румунії таки лідирує проросійський кандидат
Ліві, праві і правіші
Перемогу здобула правляча Соціал-демократична партія (PSD), кандидат від якої, чинний прем’єр Марчел Чолаку, несподівано програв аутсайдеру Георгеску. За есдеків віддали голоси 22,7% виборців. Однак на п’яти їм наступає праворадикальний “Альянс за возз’єднання румунів” (AUR), кандидат у президенти від якого, Джордже Сіміон, вважався вірогідним конкурентом Чолаку у другому турі. На парламентських виборах AUR відстав від PSD на 4,7%. На додачу, третю і четверту сходинки у підсумку парламентських перегонів посіли партії з правого флангу. “Націонал-ліберальна партія” (PNL) з 14,4% голосів (і з котрою, вірогідно, PSD формуватиме коаліцію, як і у парламенті минулого скликання). І правоцентристська “Союз порятунку Румунії” (USR) з 12%. У парламент також проходять ультраправа “SOS Romania” з 7,6% (кандидатку у президентки від якої, Діану Шошоаке, зняли з перегонів) і “Партія молоді” Румунії (РОТ) з 6,2%.
Агент Трампа
Лідер AUR Джордж Сіміон назвав другий результат своєї партії переможним, бо це тріумф антиурядових настроїв, “коли завдяки нашій спільній волі Румунія відроджується”. Політика вважають палким прибічником Дональда Трампа за аналогією з Віктором Орбаном в Угорщині. Хоча він ніколи не критикував ЄС і НАТО, як виходець із AUR Колін Георгеску. Сіміон може зайняти жорсткішу позицію відносно певних рішень Альянсу і Євросоюзу. У тому числі, щодо України.
Георгеску відверто критикував Румунію за допомогу нашій країні. Сіміон може де факто виступати за зменшення збройної підтримки.
Його виступи зависнуть у повітрі, якщо прозахідним партіям вдасться сформувати коаліцію. Однак із цим у них можуть виникнути проблеми, зазначає політичний консультант із Бухареста Крістіан Андрей. Хоча кількісно проєвропейські політики виграли у Румунії, відсунувши ультраправих скептиків, виграна лише одна битва, головне попереду. Зокрема – коаліція.
“Це не монобільшість, прозахідний політичний сегмент роздріблений, бо всі ці проєвропейські партії не є ворогами, але багато конкурували у минулому”, – зазначив експерт.
В очікуванні 8 грудня
З огляду на збільшення представництва правих партій, порівняно з парламентом 2021 року, навіть математично це зробити буде складно. Три роки тому ліві уклали угоду з націонал-лібералами і з невеличкою партією етнічних угорців (“Партія угорської меншини” нині теж проходить до парламенту із 6.5%), завдяки чому формально їм вдалося створити коаліцію, але вона виявилася крихкою. “Партія угорської меншини” полишила уряд через дискусії про розподіл повноважень. Нині, за очікуваннями, соціал-демократи теж відіграватимуть провідну роль у коаліційному процесі. Парламент нового складу найбільш фрагментований з 1991 року, звернув увагу Reuters професор політології Університету імені Бабеша-Боляй Серджіу Міскою.
Але не лише соціал-демократи. Допомогти зібрати пазл нової коаліції здатен і президент. “Ця людина матиме сильну позицію у коаліційних переговорах, попри обмежені повноваження”, – вважає Крістіан Андрей.
Відтак другий тур президентських виборів 8 грудня набуває особливого значення.
Слово Феміди і рука Москви
Вихід у другий тур президентських виборів мало кому відомого кандидата Георгеску викликав запитання. Проте за підсумками перерахунку суттєвих розбіжностей із уже оголошеними офіційними даними не виявлено, зазначив напередодні голова ЦВК Румунії Тоні Гребла.
І перерахунок, і напружене очікування вердикту Конституційного суду було помилковими, вважає держсекретар МЗС країни зі стратегічних питань Юліан Фота, бо так роблять з Георгеску “мученика” і працюють на “теорію змови”.
Залишиться проєвропейською
Україна не має підстав для занепокоєння, вважає член правління Центру конституційного моделювання Руслан Рогов, політика добросусідства і руху в ЄС продовжиться. Експерт відзначив зростання явки на виборах, котра й стала важливим чинником результатів ультраправих, менших за очікувані (порівняно з екзит-полами). Збільшення явки дало всім трьом проросійським партіям менші сумарні результати, ніж сумарний результат Георгеску та Сіміоне у першому турі. Це майже 37%, у той час як сумарний результат трьох партій лише біля 32%.
“Партія угорців Румунії” набирає достатньо, щоб зайти зі своїми “акціями” в проєвропейську коаліцію”, – пояснив Руслан Рогов післявиборчу арифметику. Він також відзначив, що три ультраправі партії, котрі конкурували на одному електоральному полі, не знищили одна одну. Наприклад, РОТ не дискредитувала SOS Romania, що може свідчити про координацію їхньої агітаційної кампанії з Москви.
Можливо, назовні Румунія і залишиться відданою добросусідству, однак всередині країни проблеми залишаються не подоланими, застерігає румунський соціолог Гелу Думініке. Експерт заявив , що у 2020 році опитування, котрі він координував, зафіксували зростання підтримки екстремістських настроїв у Румунії до 30%, ще 40% були орієнтовані на європейські цінності та на ЄС, решта були амбівалентні. “Нині амбівалентним вдалося знайти аргументи, щоб проголосувати за Європу. Але це лише етап, а не впевненість”, – непокоїться він.
Для впевненості проєвропейським силам варто застосувати тактику, котра довела ефективність на наддержавному рівні ЄС ізолювати екстремістів і популістів, порадив депутат Європарламенту з Румунії, заступник голови фракції Європейської народної партії Зігфрід Мурешан.
Політична погода сприяє днями Румунія разом із Болгарією увійшла до Шенгенської зони. Однак у коментарях під постами про румунські вибори у соцмережах дедалі більше тверджень, що “нам потрібен свій “Талібан”.