Свого часу, обіцянки боротьби з політичним істеблішментом, «осушення вашингтонського болота» та повернення Америці колишньої величі допомогли одному з лідерів США здобути перемогу. Ця риторика, що зачепила глибинні настрої суспільства, не мала аналогів. Однак український народ теж знайомий із подібними закликами.
В Україні на виборах теж звучали обіцянки «зробити їх усіх разом», наблизити «кінець епохи брехні» та побудувати «Україну моєї мрії». За принципами та настроями, перші роки правління обох лідерів виявляють дивовижну схожість, попри відмінності в масштабах країн. Навіть щодо війни, схожість проявляється у спрощених рецептах на кшталт «просто перестати стріляти», що перегукуються з обіцянками швидкого завершення конфлікту.
Проте, на відміну від української політичної дійсності, у діях американської влади майже завжди простежується чітка логіка. Наявність сильних інститутів та вільних медіа у США дозволяє зрозуміти мотиви навіть непопулярних чи спірних рішень. Президент Сполучених Штатів регулярно спілкується з журналістами, відповідаючи на запитання, що турбують громадян.
Натомість, відкрите та вільне спілкування українського президента з представниками преси останнім часом стало рідкістю, що створює інформаційний вакуум. Важливо, що для американської системи поточний рік є стрес-тестом, перевіркою її міцності. Водночас, для України подібні виклики та їхні наслідки вже давно стали звичною реальністю.
З огляду на критичну роль підтримки Сполучених Штатів для України, украй важливо зберегти ці міцні партнерські відносини. Саме стабільна підтримка США є ключем до успішного завершення війни на прийнятних для України умовах.