Остання операція «Мідас» могла створити враження про відновлення повного контролю над силовими структурами. Проте, аналіз подій та дій ключових фігур свідчить про складнішу картину. Це виходить за рамки простих заяв чи кадрових змін у прокуратурі.
Ознаки нестабільності в системі проявилися ще до офіційного оголошення про відставку керівника Офісу Президента 28 листопада. Обшуки у помешканні високопосадовця призвели до неочікуваних наслідків. Засідання судів, призначені на цей день, були скасовані, оскільки прокурори не з’являлися, а судді переносили слухання на весну.
Ситуація з детективами НАБУ також вказує на зміни. Третього грудня Руслан Магамедрасулов, який брав участь у документуванні справи щодо Тімура Міндіча, вийшов із СІЗО. Десятого грудня Віктора Гусарова, детектива НАБУ, підозрюваного у держзраді, відпустили під домашній арешт.
Обидва детективи були затримані незадовго до парламентського голосування щодо незалежності НАБУ та САП. Хоча їх звільнили, справи проти них залишаються відкритими, і Офіс Генерального прокурора ще має представити докази суду та громадськості.
Паралельно, спостерігаються стратегічні зміни у поведінці високопосадовців. Заступник голови СБУ Олександр Поклад, за наявною інформацією, веде переговори з очільником ГУР Кирилом Будановим про можливе перемир’я. Цей сценарій ще недавно вважався немислимим, демонструючи адаптацію силових структур до нових реалій.
Заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров та голова СБУ Василь Малюк також демонструють зміну тактики. Вони, здається, відходять від іміджу жорстких виконавців президентських рішень. Їхні дії вказують на більш гнучкий підхід до взаємодії з різними стейкхолдерами.
Олег Татаров, зокрема, активно налагоджує зв’язки з журналістами та громадськими діячами, які раніше критикували його. Така стратегія дозволила йому досягти своєрідної “амністії” в публічному просторі. Його ім’я тепер рідше фігурує у списках осіб, що чинили тиск на антикорупційні органи.
Василь Малюк зі свого боку завжди підтримував зручну комунікацію з представниками ЗМІ. Це створювало враження довірчих стосунків з очільником СБУ. Проте, цей образ відкритої та простої людини може бути частиною продуманої ролі.
Голова СБУ точно розуміє, яку інформацію можна оприлюднювати, а яку варто залишити закритою. Наприклад, опонентам повідомляли про підготовку підозри щодо Клименка. Президент, за деякими даними, пов’язував наступний обшук НАБУ у Єрмака саме з цим, розглядаючи його як захисний хід на користь Клименка.
При цьому, детектив Руслан Магамедрасулов стверджував, що у справі Міндіча головна роль належить не самому Міндічу.
Нещодавно стало відомо про відкриття СБУ нового кримінального провадження щодо Тімура Міндіча за статтею про державну зраду. Цю інформацію підтверджено у відповіді на запит народного депутата Олексія Гончаренка. З огляду на те, що ймовірний “бек-офіс” функціонував у помешканні доньки Андрія Деркача, така реакція Служби безпеки є логічною та знаковою.
Варто зазначити, що Андрій Єрмак, попри відставку, не зник із владного поля. Він продовжує відвідувати Банкову та підтримувати зв’язок із Президентом, зокрема під час зустрічей у Конча-Заспі. Це свідчить про його постійний вплив на політичні процеси.