Експорт української пшениці, одного з ключових світових постачальників зерна, у грудні минулого року скоротився майже на чверть. Обсяги вивезення кукурудзи також показали негативну динаміку, впавши на 13%. Загалом, сукупний експорт зернових з України в грудні продемонстрував зменшення на 16% у річному вимірі.
Основною причиною значного падіння стали посилені атаки Росії на портову інфраструктуру, яка є життєво важливим каналом для морських перевезень. Хоча відставання від минулорічних темпів спостерігалося протягом усього сезону, саме грудневі удари по переробних потужностях та логістичних вузлах Одещини значно погіршили ситуацію.
Під вогнем опинилися порти регіону, зокрема “Південний” – один із найглибших та найбільш технологічних в Україні, здатний приймати великотоннажні судна. Під час однієї з атак серйозно постраждав термінал компанії Allseeds, де було пошкоджено близько 30 контейнерів із борошном та рослинною олією, що спричинило масштабну пожежу.
Україна відповіла на ці дії ударами по російській інфраструктурі, зокрема по стратегічно важливому порту Тамань на Чорному морі. Через цей порт здійснюється перевалка нафти, зрідженого газу, добрив та зерна, що підкреслює взаємну ескалацію на морі.
У січні цього року атаки на українську енергетику продовжилися, спричинивши запровадження графіків відключень світла по всій країні. Це створює додаткові труднощі для роботи портових терміналів, однак ситуацію вдалося дещо стабілізувати.
Завдяки встановленню додаткових дизельних генераторів на зернових терміналах в Одесі вдалося підтримувати процеси відвантаження навіть під час повних блекаутів у регіоні. Ці заходи є критично важливими для збереження експортного потенціалу країни.
Після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи” влітку 2023 року, Україна самостійно забезпечила роботу гуманітарного коридору для цивільних суден. Попри постійні загрози з боку Чорноморського флоту РФ та мінування акваторії, цей шлях став критично важливим для експорту агропродукції до країн Африки та Азії.
Існує загроза, що з осені 2024 року Росія може посилити цілеспрямовані удари не лише по портовій інфраструктурі, а й по цивільних суднах під прапорами третіх країн. Ця стратегія спрямована на залякування міжнародних страховиків та перевізників, намагаючись повністю паралізувати морський експорт України.