Нещодавня серія портретів ключових фігур Білого дому спровокувала справжній шторм в інтернеті. Знімки, що мали висвітлити перший рік другої адміністрації Дональда Трампа, замість цього викликали хвилю глузувань та бурхливих обговорень.
Особливість фотографій полягає у надкрупному плані, який безжально підкреслює кожну зморшку, веснянку та навіть деталі макіяжу. Цей відвертий стиль зображення політичних фігур став несподіванкою для багатьох користувачів соцмереж.
Серед високопосадовців, чиї обличчя були зафіксовані таким чином, – керівниця апарату Білого дому Сюзі Вайлз, прес-секретарка Кароліна Лівітт, віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо. Також у серії представлені Стівен Міллер, Ден Скавіно та Джеймс Блер.
Після публікації в соціальних мережах з’явилися тисячі коментарів. Користувачі називали портрети «диявольськими», «брудними» та «божевільними», багато хто зізнавався, що «підстрибнув від страху».
Фотограф Крістофер Андерсон, автор знімків, наполягає, що не мав на меті виставити героїв у невигідному світлі. Він пояснив, що портретні знімання крупним планом є невід’ємною частиною його творчості протягом багатьох років.
Андерсон додав, що йому подобається ідея «проникнення в театр політики», прагнучи досягти «чогось більш правдивого». Він бачить свою роботу як відповідальність зображувати те, з чим стикається.
Найбільший резонанс викликав портрет 28-річної Кароліни Лівітт. Деякі коментатори стверджували, що на фотографії видно сліди ін’єкцій філерів для губ.
Цей допис зібрав понад 20 тисяч переглядів та близько двох тисяч коментарів за лічені години. Сам Андерсон визнав, що у випадку з Лівітт вирішив знімати ще ближче, ніж інших героїв серії.
Офіційна представниця Білого дому, Тейлор Роджерс, різко відреагувала на публікацію. Вона заявила, що видання «навмисно фотографувало Кароліну та персонал Білого дому дивним чином, а також навмисно редагувало фотографії, щоб спробувати принизити та збентежити їх».
Андерсон, у свою чергу, відкинув звинувачення в намірі «виставити людей погано». Він підкреслив, що це не відповідає його творчому підходу.
Знімання відбулися 13 листопада в Білому домі і тривали один день. Фотограф використовував камеру середнього формату та спеціальне освітлення, знімаючи кожного посадовця у його робочому кабінеті.
Дехто сприйняв такий творчий підхід як буквальне втілення гасла команди Трампа про «найпрозорішу адміністрацію». Проте для багатьох ця «прозорість» виявилася надмірною та навіть шокуючою.
Комікеса Келсі Дарра емоційно відреагувала, побачивши екстремально крупний план обличчя Лівітт, вимагаючи додавати попередження. Портрет Марко Рубіо також спровокував жарти, коли один із користувачів припустив, що камера була позичена у дерматолога.
Андерсон відкидав критику щодо невдалих ракурсів. Він пояснив, що для кожного героя обирали найвигідніший ракурс, і для Рубіо також затвердили невимушений кадр біля вікна, що найкраще розкриває його образ.
Серія також включала відверті інтерв’ю, де Сюзі Вайлз, перша жінка на посаді керівника апарату Білого дому, різко висловлювалася про президента та членів його команди. Вона назвала Трампа «алкоголіком», а Венса «теоретиком змови», що згодом сама ж назвала «нещирою неправдою».
Після публікації Вайлз заперечила точність тексту, заявивши, що її слова вирвали з контексту. Фотографії вона коментувати не стала.
Користувачі соцмереж порівнювали знімки з «магшотами» – фотографіями злочинців у поліції. Багато хто не розумів, чи були ці невдалі крупні плани зроблені «навмисно поганими для всіх».
Серія портретів, яка, можливо, мала на меті зруйнувати «політичний театр», у підсумку стала гучною інтернет-сенсацією. Реакція публіки чітко показала, що надмірна візуальна відвертість у політиці може мати зовсім не той ефект, на який розраховують її автори.