Фразеологізм “гнути спину” має кілька значень у сучасній українській мові і може використовуватися як у прямому, так і в переносному сенсі.
Основне значення цього вислову пов’язане з важкою фізичною працею, коли людина мусить буквально згинатися, щоб виконати важку роботу.
У такому контексті вислів передає образ напруженої праці, що потребує значних фізичних зусиль.
Приклад: “Він усе життя гнув спину на полі, забезпечуючи свою родину”.
Gazeta.ua розповість, ще одне значення цього фразеологізму, яке часто використовують українці у своєму мовленні.
Переносне значення фразеологізму “гнути спину” – це підкорення чи приниження перед іншою особою або обставинами. Людина готова “прогнутися”, підлещуватися, поступитися своїми інтересами чи навіть гідністю заради певної вигоди. Вислів у цьому значенні набуває негативного забарвлення, осуду, вказує на ситуацію, коли людина поступається, щоб догодити комусь або здобути схвалення.
Приклад: “Не треба гнути спину перед тими, хто тебе не цінує”.
Ще приклади двох значень фразеологізму “гнути спину”:
Не можна далі жити отак! – говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети).
Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко)
Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький).
В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення.
Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення. Зокрема слово “жир”. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем – Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм “з жиру біситься”, тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.