Фінляндія, яка з початку повномасштабного вторгнення Росії рішуче підтримувала Україну, нині стикається зі змінами у громадських настроях. Нові соціологічні дані, отримані в ході опитування, проведеного дослідницькою компанією Verian, вказують на певне послаблення ентузіазму серед фінів щодо деяких аспектів цієї підтримки. Ця динаміка виявляється вже у третьому поспіль опитуванні.
Зокрема, сподівання фінів на швидке настання миру в Україні стають меншими. Порівняно з минулим роком, рідше висловлюється думка, що Фінляндія має збільшувати свою підтримку. Це відображає ширшу тенденцію в суспільстві.
Підтримка ідеї відправлення західних військ до України також знизилася. Якщо менше ніж рік тому 40% опитаних схвалювали такий крок, то зараз цей показник становить 35%. Зміцнилася позиція, згідно з якою подібне рішення не є розумним через ризик ескалації конфлікту.
Дещо ослабла й підтримка концепції «боротися до кінця» за Україну. У січні минулого року 50% фінів вважали, що Україну слід підтримувати до повного виведення Росії, навіть якщо це затягне війну; тепер цей показник становить 46%. Водночас зросла частка тих, хто виступає за заохочення сторін до переговорного вирішення конфлікту: з 38% до 43%.
Попри ці зміни, більшість населення Фінляндії, а це понад 60%, незмінно вважає, що країна підтримує Україну в достатньому обсязі. Однак, дещо зросла кількість тих, хто думає, що підтримка є надмірною. Найбільше прихильників ідеї збільшення допомоги спостерігається серед виборців Лівого союзу та Зелених.
Натомість прихильники партії «Істинні фіни» та християнських демократів частіше вважають, що підтримка занадто велика. Серед них близько чверті дотримуються такої думки. Цей розподіл показує різницю у політичних поглядах.
Підтримка вступу України до Європейського Союзу серед фінів теж трохи знизилася, проте більшість продовжує виступати «за». На початку року 58% бажали швидкого членства України в ЄС, тоді як зараз цю думку поділяють 54%. Цікаво, що якщо питання формулюється з урахуванням можливого зростання внесків Фінляндії до бюджету ЄС, підтримка швидкого вступу падає до 39%, а майже третина опитаних не змогла визначитися з позицією.
На тлі цих суспільних настроїв, президент Фінляндії Александер Стубб раніше висловлював іншу оцінку. Він зазначав, що мирні переговори щодо України увійшли в одну з найпрогресивніших фаз від початку повномасштабного вторгнення. За його словами, сторони наблизилися до узгодження трьох ключових документів: рамкового плану, безпекових домовленостей та плану відновлення.
Президент Стубб також висловив думку, що «мир для України зараз ближчий, ніж будь-коли». Ці заяви контрастують з певним песимізмом, що поширюється серед населення щодо перспектив «справедливого миру» та схильності до ідеї територіальних поступок з боку України, на яку вказують результати опитувань.