Україна продовжує спостерігати уповільнення темпів зростання цін, що є позитивним сигналом для економіки. Хоча річна інфляція досягла свого піку у травні, вона поступово знижується завдяки поєднанню факторів. Однак Національний банк України (НБУ) стикається зі значними обмеженнями у своїй боротьбі з ціновим тиском, адже більшість драйверів інфляції мають немонетарний характер.
Минулого місяця ціни зросли лише на 0,4%, підтверджуючи тенденцію до уповільнення. Піковий показник річної інфляції у 15,9% був зафіксований у травні, після чого спостерігається стабільне зниження. Це стало можливим завдяки штучній стабілізації обмінного курсу гривні, замороженню окремих тарифів та ефекту високої порівняльної бази минулого року.
Незважаючи на зниження, поточна інфляція все ще вдвічі перевищує цільовий показник НБУ у 5%. У відповідь регулятор підтримує ультражорсткі параметри процентної політики, де облікова ставка майже вдвічі вища за рівень інфляції. Мета цих заходів – збити інфляцію монетарними інструментами.
Проте можливості НБУ впливати на поточну інфляцію процентними інструментами виявляються обмеженими. Це пов’язано з переважно немонетарним характером цінових змін та слабкістю каналів монетарної трансмісії. За оцінками експертів, близько 60% поточного індексу інфляції формується факторами, що не залежать від монетарної політики НБУ.
До цих немонетарних драйверів належать регульовані тарифи, погодні умови, керована девальвація гривні, динаміка світових цін та державне фінансування. Структура інфляції також демонструє значний розкид цін, від падіння на 28% для овочів до зростання на 23% для м’яса, що вказує на ситуативний характер чинників по різних товарних позиціях.
Ключовою особливістю української інфляції є її витратний характер, коли зростання цін диктується не попитом, а збільшенням витрат бізнесу та необхідністю підтримувати пороговий рівень рентабельності. Військові руйнування та значне здорожчання енергії призвели до зростання гуртових цін промислових виробників у середньому на 20% за останні десять місяців. На загальний рівень цін також вплинули погодні умови, зростання світових цін на олію та підвищення акцизів.
Паралельно діють і ключові дезінфляційні чинники, які також знаходяться поза зоною впливу монетарної політики НБУ. Серед них – штучна стабілізація обмінного курсу гривні за допомогою валютних інтервенцій НБУ, урядовий мораторій на комунальні тарифи, успішний урожай овочів та падіння світових цін на цукор.
Ефективність облікової ставки НБУ в нинішніх умовах обмежена через слабкість монетарної трансмісії. Депозитний канал трансмісії становить лише 5% ВВП, а кредитний – мізерні 9% ВВП, що є недостатнім для відчутного впливу на загальний рівень цін. Валютний та фондовий канали взагалі не функціонують у монетарній трансмісії, оскільки повністю залежать від неринкових вливань міжнародної фінансової допомоги.
Таким чином, хоча Україна спостерігає позитивну динаміку у зниженні інфляції, її подальший розвиток значною мірою залежить від немонетарних, структурних та зовнішніх факторів. НБУ, попри свої зусилля, має обмежені важелі впливу на ці глобальні та внутрішні виклики.