Іран переживає безпрецедентну хвилю протестів, що охопила країну наприкінці минулого року. Експерти вказують на глибоку економічну кризу та жорсткі дії влади як ключові фактори розгортання подій. Ситуація ускладнюється зовнішньополітичними чинниками та ймовірною міжнародною підтримкою опозиції.
Відключення інтернету, запроваджене іранським режимом, не лише обмежує доступ громадян до інформації, але й катастрофічно впливає на економіку. Цей крок, спрямований на придушення координації протестів, паралізує банківську систему та логістику країни. Подібні дії лише підживлюють невдоволення та додають «хмизу у вогонь» соціальних заворушень.
На тлі цих подій спадковий принц Реза Пахлаві, який перебуває у США, заявляє про контакти з адміністрацією Дональда Трампа. Він обіцяє світову підтримку, що, за оцінками аналітиків, допомагає підтримувати протестний рух. Однак існує реалістична загроза, що Трамп може укласти угоду з іранським режимом.
Іранська влада прагне переговорів про угоду, оскільки це дозволить виграти час для придушення протестів. Негайне підписання угоди наразі неможливе, тому режим намагається затягнути процес. Це є головною небезпекою, яку бачать сьогоднішні оглядачі ситуації.
Масові вуличні демонстрації розпочалися в Ірані 28 грудня 2025 року, після різкого падіння курсу національної валюти ріала. Обвал спричинив стрімке зростання цін, змусивши торговців Тегерана закрити свої крамниці. Замість діалогу, влада вдалася до жорстокого придушення, що спровокувало наймасштабніший та найрадикальніший протестний рух XXI століття.
Економіка Ісламської Республіки перебуває під міжнародними санкціями через підтримку таких сил, як російський диктатор Володимир Путін, ліванська «Хезболла» та єменські хусити. Країна також ізольована від світу суворими законами, заснованими на ортодоксальному шиїзму. Діюча цензура та вимкнений інтернет унеможливлюють точний підрахунок жертв, але, за даними правозахисників, за перші два тижні загинуло щонайменше 2 тисячі цивільних.
Спадковий принц Реза Пахлаві, який нині проживає у США, надихає та координує протестні маси за допомогою доступних технічних засобів. Його батька було скинуто з престолу в 1979 році, що призвело до встановлення диктаторського режиму ісламських фундаменталістів. Відтоді країна відмовилася від прозахідного курсу, ліберальних реформ та сучасних поглядів на суспільство.
Хоча теперішній іранський президент Масуд Пезешкіан вважається формальним керівником держави, реальна влада зосереджена в руках верховного лідера, 86-річного ісламського теолога Алі Хаменеї. Він безперервно править Іраном вже 37 років, з 1989 року. Хаменеї, за даними істориків, свого часу навчався в Московському інституті дружби народів.
Нещодавно, 11 січня, президент Пезешкіан заявив про готовність обговорювати економічні проблеми, водночас закликавши іранців не підтримувати протести, які він приписує зовнішнім силам. На противагу цьому, спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації, висловивши впевненість, що Іран стоїть на порозі звільнення від Ісламської Республіки.