Внутрішня нестабільність в Ірані, спричинена масовими протестами, приковує увагу світу. Експерти оцінюють, що потенційна зміна режиму в Тегерані може кардинально вплинути на зовнішню політику країни, зокрема на її відносини з Росією та Україною.
Володимир Хандогій, президент Української асоціації зовнішньої політики, наголошує на потенційних перевагах для України. У разі зміни влади в Ірані, що може відбутися за підтримки США, зовнішня політика країни може переорієнтуватися на лояльність до Сполучених Штатів.
Це призведе до припинення військової підтримки Росії, зокрема поставок ударних дронів-камікадзе “Shahed”. Таким чином, ці безпілотники можуть бути відвернуті від України, що є безумовним плюсом для нашої держави.
Хоча початкове відволікання медійної та військово-технічної уваги від України до іранських подій може здатися негативним. Однак, досягнення цілей протестувальників та США, ймовірно, зіграє на руку Україні в довгостроковій перспективі.
Масові вуличні демонстрації спалахнули в Ірані 28 грудня 2025 року, після різкого падіння курсу національної валюти ріала. Це спричинило стрімке зростання цін та закриття магазинів у Тегерані, викликавши хвилю невдоволення.
Замість діалогу, влада вдалася до жорстокого придушення, що спровокувало наймасштабніший та найрадикальніший протестний рух в країні з початку XXI століття.
Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під міжнародними санкціями через підтримку Росії, ліванської “Хезболли” та єменських хуситів. Країна також ізольована через суворі закони ортодоксального шиїзму та жорстку цензуру.
Заблокований інтернет ускладнює отримання точної інформації про кількість загиблих з обох сторін протистояння. Проте, правозахисники та опозиційні ЗМІ повідомляють про щонайменше 2 тисячі цивільних жертв за перші два тижні протестів.
Керівником та натхненником протестного руху є спадковий принц Реза Пахлаві, який зараз мешкає у США. Він є сином останнього шаха Ірану, поваленого у 1979 році ісламськими фундаменталістами.
З того часу Іран відмовився від прозахідного курсу, ліберальних реформ та сучасних поглядів на суспільну мораль, особливо щодо жінок.
Нинішній президент Ірану Масуд Пезешкіан розглядається політологами як суто формальний лідер держави. Реальна влада зосереджена в руках 86-річного верховного лідера Алі Хаменеї.
Хаменеї, що незмінно править країною з 1989 року, свого часу навчався в Московському інституті дружби народів, де готували іноземних агентів впливу.
11 січня президент Пезешкіан закликав співгромадян не підтримувати акції протесту, які, на його думку, організовані зовнішніми силами. Водночас він висловив готовність до обговорення економічних проблем країни.
У відповідь спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації, заявивши про неминуче звільнення Ірану від ісламської республіки.
Ситуація загострилася 13 січня, коли президент США Дональд Трамп пригрозив 25-відсотковим митом країнам, що ведуть бізнес з Іраном. У відповідь Тегеран закликав до переговорів, але також попередив сусідні країни про можливі удари по американських базах у разі нападу.