Ми часто використовуємо деякі слова, які яскраво передають наші емоції. Але чи доречно їх вживати в тому чи іншому випадку.
“Капєц” і “піпець” – що ви кажете насправді, пояснює тренер з ораторського мистецтва Ольга Мацьопа.
“Всі їх використовують, але мало хто замислюється над їхнім значенням. А дарма. Бо історія цих слів – не така проста, як здається”, – каже Мацьопа.
“Капєц” – це не просто емоційне вигукання, а слово, що походить, наймовірніше, від “мордорії”. У них є слово капут, що означає загибель або кінець.
Найчастіше це слово використовуємо, коли щось відбулось погане. Таке, як нам подобається.
“Піпець” – здається жартівливим, але насправді його коріння сягає глибше, ніж ви думаєте.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мантелепа та мандрьоха – п’ять українських колоритних слів, які ви не знали
Говоримо тоді, коли щось відбувається не за нашим планом. “Піпець” є похідним від слова піп, тобто священик. Але в деяких випадках мало негативний відтінок. Означало смерть або злидні. То ж в сьогоденні слово “піпець” використовується в ситуаціях катастрофічних. Але на офіційному рівні такі слова неприпустимі. Краще сказати, “я розчарована цими подіями”.
У мовленні українців є вираз “іспанський стид”, який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.
Слово “стид” справді є частиною української мови й має давнє походження. У “Словарі української мови” Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова “сором”.