4 січня 1987 року сталася одна з наймасовіших і найтриваліших бійок в історії хокею – між молодіжними збірними СРСР і Канади.
В останній день молодіжного чемпіонату світу в Чехословаччині збірна Канади в другому періоді вигравала в команди СРСР – 4:2. Канадцям потрібна була перемога з різницею в три шайби. СРСР уже ні на що не претендував. Раптом на 14 хв. другого періоду нападник збірної СРСР Павло Костічкін рубонув ключкою лідера суперника Тео Флері. Між ними спалахнула бійка. На допомогу Костічкіну прийшов Євген Давидов, який вистрибнув із лави. І тут почалося. Флері й сам був хлопець хоч куди: відкривши рахунок у матчі, майбутнє “могутнє мишеня” зробило не найкрасивіший жест, “розстрілюючи” лавку радянської збірної з ключки, уявляючи, що це автомат. Пізніше канадці визнали, що подібне підбурювання було марним, а Флері пояснив скоєне емоціями.
Росіяни були посередніми бійцями дряпались і штовхалися
На льоду спалахнула бійка, у якій узяли участь обидві збірні в повних складах. Судді намагалися привести бійців до тями, але зрештою були змушені тікати з майданчика. Як екстрений захід у Палаці спорту вимкнули світло. Але й у суцільній темряві битва тривала ще майже 20 хв.
“Я не встиг зрозуміти, у чому річ, як усі стали в бойову стійку, а з лави росіян висипали гравці. Це було дико”, – згадував Стів Чейссон, захисник збірної Канади. – Ти намагався однією рукою стягнути з росіянина шолом, наскільки можливо безперервно молотячи іншою рукою. Вони були посередніми бійцями – дряпались і штовхалися.
Канадець Брендон Шенахен згадував:
“Ми вели 4:2 й постійно створювали моменти. Здавалося, ще трохи, і ми їх розгромимо. Але такого не очікували. Бійка почалася біля воріт СРСР. І ось уже дві бійки, потім три. Уся наша лава на ногах. І раптом два гравці вистрибують із лави суперника і мчать повз нас у бійку.
Зазвичай у бійках команда на команду 90% гравців насправді не б’ється, а стежать за основними бійками. Але росіяни про це не знали. Озираючись назад, збірна СРСР тоді була, як порохова бочка, команда, яка шукала неприємностей. Але визнаю, ми теж не були командою янголят. Я ніколи більше не чув такої реакції трибун. Було відчуття, що там назріває повстання.
Коли вирубали світло, я думав, що хтось хоче, щоб ми зробили те, що маємо, щоб закінчити все це. Коли світло увімкнули знову, я побачив обличчя російського опонента. І радію, що більше ніколи його не бачив. Мушу перепросити цього хлопця.
Нас відправили в роздягальню, де ми чекали на поновлення гри. Зайшла людина із Федерації хокею Канади й сказала, що нас вигнали з турніру, а наші результати анулювали. І додав фразу, яку ніколи не забуду: “У глибині душі я розумію, що це правильне рішення”. Федерація не відстоювала нас на цих зборах.
Я не соромлюся цього побоїща, хоч і не пишаюся. Так буває. Ми пожертвували золотом, щоб захистити товаришів. І ми зробили б це знову”, – розповів Шенахан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Любитель Путіна став посміховиськом на хокейному матчі в США
Міжнародна федерація хокею із шайбою дискваліфікувала всіх гравців матчу СРСР-Канада на 18 місяців, а тренерів команд – на три роки. Пізніше дискваліфікацію зменшили до шести місяців. Але якщо канадці претендували на “золото”, то радянська збірна однаково вже не могла піднятися вище шостого місця. Чемпіоном світу стала збірна Фінляндії.