Контрольний постріл. Що приховують “пекельні” санкції для Росії

Рішення Конгресу США щодо законопроєкту сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя стане чітким сигналом того, якою буде фіналізація російської війни проти України. Саме тому навколо цього документа вже котрий місяць вирують такі пристрасті.

У справжньому сенсі документа та його практичних наслідках розбиралася Gazeta.ua.

Нафтові гойдалки: чому ринок РФ обвалився напередодні голосування

Зранку у середу, 16 вересня, лихоманило світовий ринок нафти. Напередодні ціни просіли на заяві президента США Дональда Трампа про енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак кілька годин по тому “чорне золото” знову почало дорожчати на тлі попередження від Саудівської Аравії – наприкінці вересня країна частково припинить постачання нафти.

Російський фондовий ринок мав би помітно зрости на такій новині. Справді, у вівторок він піднявся на 3,5%. Однак у середу індекс Мосбіржі у перші години торгів обвалився на 1,15%, а цінні папери, акції нафтогазових компаній, банків (зокрема ВТБ) та Новолипецького металургійного комбінату – на 1,6%. Причина – санкції США, котрі можуть бути введені у ніч на 17 вересня.

Тариф у 100% та удар по танкерах: у чому сила законопроєкту

Ключова новація документа – запровадження санкцій не лише проти Росії, а й проти покупців її енергоресурсів, зокрема нафти. Один зі співавторів, сенатор-республіканець Ліндсі Грем, пропонував 500% тариф для покупців російської нафти, але після дискусій у Конгресі тариф було знижено до 100%, адже під нього підпадали Індія та Китай.

Інша суперечлива позиція проєкту – президент США отримає можливість одноосібно вводити, скасовувати чи обмежувати санкції. В одному з варіантів документа обмеження мали б бути розповсюджені також на Іран. Нарешті, одна із суперновацій – пряма протидія “чорному” танкерному флоту російського диктатора Володимира Путіна, який є головним інструментом обходу вже введених обмежень.

Війна у Палаті представників: чому демократи блокують документ

Цього тижня Конгрес США розпочав вересневу сесію після літніх канікул. Увага України та партнерів прикута до законопроєкту Грема-Блюменталя про “пекельні” санкції для Росії. Особливо на тлі невдачі ЄС у пролонгації європейських обмежень та натяків високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас про можливе спілкування з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим.

Нагадаємо, Сенат 7 серпня цей проєкт підтримав переконливою більшістю. Останнє слово – за Палатою представників. А там настрої настільки змішані, що передбачити результати голосування не міг ніхто. Проти проєкту виступили демократи, хоча їхній соратник Річард Блюменталь є його співавтором. Конгресмени Грегорі Мікс, Дон Бейєр і Річард Ніл, які є послідовними прибічниками України, нині застерігають від надання Дональду Трампу важелів для “диригування” санкціями. Адже навіть без ухваленого проєкту Грема-Блюменталя він запровадив тарифи для Канади і Мексики.

Компромісні поправки: як не зірвати саміт із Китаєм

Інші демократи критикують занадто, на їхню думку, завбачливих колег: доки ті намагаються не допустити перемоги республіканців на виборах до Конгресу, Україна вступає у чергову надзвичайно сувору зиму з нестачею боєприпасів та ракет для ППО. Щоб не допустити зриву такого важливого голосування, демократи спробують внести поправку. За словами одного зі співавторів, конгресмена Стені Хойєра, можна просто вказати у тексті документа, на які країни поширюється дія санкцій: Китай, Індія, Туреччина, Азербайджан, Угорщина, Казахстан, Киргизстан, Сінгапур, Словаччина та ОАЕ.

Але якщо поправка буде прийнята, Китай може скасувати саміт лідера КНР Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом, розцінивши новацію як недружню. А це підірве політичні позиції чинного президента США незадовго до виборів і зруйнує всю його переговорну конфігурацію по Україні.

Тому, якщо “яструб”-республіканець, конгресмен Майкл Маккол закликає прийняти проєкт Грема-Блюменталя, то ультраізоляціоністи наполягають не підтримувати документ. Серед них конгресмени Енді Гарріс, Тім Берчетт і Ральф Норман. У результаті перед голосуванням лобісти працювали по коридорах Конгресу, аж гай гуде, пише видання The Guardian.

Борня за Капітолій: другий термін Трампа проти інтересів України

Якими б не були результати голосування, це буде двопартійна позиція. А отже, постає питання розколу у республіканців і демократів: він системний чи ситуативний. Адже політики дискутують і через війну з Іраном, котра триває і про врегулювання якої вже ніхто й не заїкається.

Російська війна проти України, яка була однією з ключових тем демократів на минулих виборах, нині може бути або перехоплена республіканцями, або прив’язана до Ірану. Для Трампа, судячи з дій, пріоритетним є другий сценарій. Він публічно звинуватив президента України Володимира Зеленського, а не Путіна, у високих цінах на дизель. Але його вигода – глибше.

Якщо проєкт Грема-Блюменталя буде ухвалений, чинний президент США може отримати у Палаті представників двопартійну більшість. І результати проміжних виборів до Конгресу взагалі перестануть його хвилювати. Тому одним із предметів суперечок на Капітолійському пагорбі нині є насправді не лише доля України, а й другий термін самого Трампа. Тестом став провал третьої спроби оголосити йому імпічмент. А одноосібні повноваження по санкціях перебивають вплив на них Конгресу США та посилюють позиції Трампа у переговорах як із Путіним, так і з Сі Цзіньпіном.

Тарифний диригент: чого чекати від рішень Вашингтона

Єдине, чим керується чинний президент США, це те, як рухається його рейтинг, пояснив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе. Трамп не є системним политиком, тому і по санкціях його рішення будуть ситуативними та з огляду лише на власну політичну вигоду.

А отже, “пекельні” санкції ризикують стати інструментом впливу Трампа на Путіна та на інших лідерів, а не широкого міжнародного тиску на країну-агресорку, до якого закликає Володимир Зеленський.