Усю дорогу від італійського Турина до Губника на Вінниччині тримав кришталевий мікрофон у руках. Дорога суцільна бруківка. Переживав, щоб не розбився. Довіз цілим. Потім сусіди приходили до мене додому, щоб із ним сфотографуватися, розповідає 26-річний Микола КУЧЕРЯВИЙ.
Він директор гурту “Калуш Оркестра”, що цьогоріч переміг на пісенному конкурсі Євробачення. Кришталевий кубок за перемогу привіз у село Губник Гайсинського району на Вінниччині, де живе його мати. 29 травня відзнаку продали на благодійному аукціоні за $900 тис. 32,5 млн грн. Придбала українська криптокомпанія “ВайтБІТ”. Ще 11 млн грн вторгували за рожевий капелюх, у якому на сцені Євробачення виступав соліст гурту 28-річний Олег Псюк. Усі гроші передали Збройним силам України. Після аукціону на офіційній сторінці конкурсу Євробачення заявили, що “Калуш Оркестра” отримає ще один кришталевий мікрофон.
Благодійний аукціон ми організували разом із телеведучим і волонтером Сергієм Притулою. Мав забрати мікрофон у Губнику. Про новину, що він приїде, знали всі місцеві. Хоч живу на околиці села, всі діти збіглися до мого двору. Збудували барикади й чекали Притулу. Потім робили з ним селфі, розповідає Микола Кучерявий. Продати кубок і панаму вирішили, щоб купити безпілотник для наших військових. А вийшло так, що тепер можемо придбати кілька штук. Наша місія зараз робити все можливе, щоб допомогти країні.
Конкурс Євробачення відбувався у травні в італійському Турині. Гурт “Калуш Оркестра” виконував пісню “Стефанія”. Після виступу соліст колективу закликав світ врятувати українських військових, які захищають Маріуполь. У той момент на заводі “Азовсталь” у блокаді перебували кілька тисяч наших захисників.
Про те, що зі сцени в Турині вирішили закликати допомогти військовим на “Азовсталі”, знали лише кілька людей. Ми нікому не розповідали. Усвідомлювали, що є ризик дискваліфікації. Але сподівалися, що це допоможе нашим хлопцям і дівчатам. Не могли не скористатися такою можливістю, говорить Кучерявий. Україна відправила нас на конкурс не за кубком, а як рупор. Ми мали розказати європейцям, що в нас триває війна, і всі її жахи ми бачили на власні очі. Переживаємо, що інтерес до ситуації в Україні почне зменшуватися, а водночас і підтримка. Щоб цього не сталося, треба працювати не менш наполегливо, ніж у перші дні війни. Зараз ми складаємо концертну програму, проводимо репетиції, щоб і надалі виступати з благодійними концертами за кордоном і збирати гроші на підтримку нашої країни.
Микола Кучерявий 13 років пише музику й вірші. За освітою він лісівник. Раніше працював провідним фахівцем зелених насаджень у головному управлінні Київзеленбуду.
Але весь час хотілося творчу роботу. Почав шукати вакансії через інтернет. Натрапив на оголошення, що потрібна людина, яка любить музику, стійка до стресових ситуацій і вміє менеджерити справи, як акробат. Вирішив надіслати резюме. Не думав, що щось із цього вийде. Та зранку в неділю хтось зателефонував. Спочатку не взяв слухавки. А коли передзвонив, виявилося, що це Олег Псюк. Після кількох розмов запросив на співбесіду. Кандидатів було багато, але взяли мене, розповідає. На Євробаченні познайомився з багатьма світовими зірками, раніше навіть мріяти про це не міг. Якось ішов і в темряві не побачив учасників гурту “Зе Расмус”. Вони самі погукали: “Миколо, привіт! Як справи?” Євробачення це як велика родина. Не було відчуття конкуренції, здавалося, що всі хочуть допомогти. Представниця Литви Моніка Ліу весь час ходила з прапором України. Зраділа, коли ми подарували їй панаму й калуський мед. Сем Райдер із Великої Британії підходив, щоб поспілкуватися й підтримати. В інтерв’ю говорив, що Україна це його фаворит.
Якщо порівняти український контент на теперішньому музичному ринку з тим, що був 10 років тому, то прогрес величезний, продовжує Кучерявий. Українська музика цікава за кордоном. Ми все більше орієнтуємося на цивілізований світ, а не на рашистську музику. Нав’язування всього російського десятиліттями проводили для того, щоб довести Україну до стану війни. Влада має зробити висновки та зрозуміти, що на культуру треба витрачати багато коштів. Адже культурний фронт один із найважливіших.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”