20 лютого вшановують князя Київського Ярослава Мудрого.
Ярослав Мудрий народився в 983 або 985 році і був другим сином святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Коли Володимир хрестив Русь у 988 році, то хрестив і своїх синів – Ярослав при хрещенні отримав ім’я Георгій (Юрій) на честь святого великомученика Юрія Переможця.
Ставши київським князем, Ярослав показав себе як мудрий правитель. За його правління Київська Русь пережила справжній розквіт. Ярослав першим склав збірник законів – 18 статей, де виявлялася повага до життя людини: тілесні покарання замінювалися грошовими штрафами та іншими м’якими заходами. Також князь заснував школи при храмах, дбав про виховання духовенства, створив книжкові майстерні та першу бібліотеку при Софійському соборі. Крім цього, князь завершив будівництво унікального храму святої Софії, а Київ за його правління став одним з найбільших міст Європи з майже 400 храмами.
Ярослав дуже шанував своїх предків і наполягав на визнанні святими княгині Ольги, Федора та Івана, а також свого батька Володимира і братів Бориса та Гліба. Діти та онуки Ярослава породичалися з багатьма королівськими родинами Європи, за що князя називають “тестем Європи”. Київська держава зблизилася через династичні шлюби з Візантією, Польщею, Швецією, Норвегією, Францією, Угорщиною, Німеччиною. Сам Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігердою (Ірина в хрещенні).
Щоб уникнути братовбивчої війни після своєї смерті, князь склав заповіт, в якому прописав права спадкування престолу. Нові правила передбачали, що київський престол буде переходити від старшого брата до молодшого, а потім вже до їхніх дітей, теж у порядку ієрархії. До цього влада передавалася від батька – старшому синові, а потім його дітям, чим, звичайно, були незадоволені молодші сини, які залишалися осторонь. Князь Ярослав вірив, що його система влади спрацює, проте міжусобиці продовжилися і після його смерті.
Помер Ярослав Мудрий у Вишгороді в 1054 році, був похований у саркофазі Софійського собору. У 1930-х роках мощі князя були вилучені, й їхня подальша доля невідома. У 2008 році великого князя канонізували, а в 2016 році на його честь освятили престол у Малій Софії.
20 лютого віруючі звертаються з молитвами до благовірного князя Ярослава Мудрого – просять його молити Бога за Україну і мир, зміцнити віру, дати мудрості в неспокійні часи, а також зцілити тіло і душу.
Прикмети
За погодою і природою дня можна визначити, як скоро настане тепло:
ворони або сороки купаються в снігу – до відлиги;
птахи високо на гілках сидять – скоро похолодає;
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як підготуватися до Великого посту, щоб 40 днів не стали випробуванням
червоне небо на заході сонця – до морозу;
вітер кілька разів змінює напрямок – буде короткочасне потепління;
сніг з дощем пішов – до повені.
Головна прикмета дня: якщо сніг тане або погода занадто тепла – попереду несподіване похолодання.
Що не можна робити
Уникайте сварок, суперечок і лихослів’я – це може накликати неприємності.
Не варто починати нові проекти чи підписувати угоди, оскільки вони не принесуть бажаного результату.
Не рекомендується робити дорогі покупки, вони не прослужать довго. Не витрачайте гроші даремно, купуйте лише необхідне.
Не давайте обіцянок, адже виконати їх буде важко.
Не слід залишати віник мітлою вниз (до невдачі) та гриміти відрами.
Не варто хвалитися своїми добрими вчинками.
За народними повір’ями, не радять хрестити дівчаток – вважається, що це може зашкодити їхньому майбутньому здоров’ю.
Великдень – одне з найважливіших церковних свят, яке чекають православні українці. У 2026 році святкування припадає на 12 квітня. Це свято символізує Воскресіння Ісуса Христа, перемогу життя над смертю та надію для кожного.
Саме цього дня віряни збираються у храмах на урочисті богослужіння, освячують пасхальні кошики та вітають один одного словами: “Христос Воскрес!” – “Воістину Воскрес!”. Якщо немає можливості піти до церкви, помоліться вдома і подякуйте за те, що маєте. У народі вірили: яким буде Великодній ранок – таким і рік. Тому варто уникати сварок, не поспішати й налаштуватися на добро.