За даними Держстату, до початку повномасштабної війни у всіх секторах промисловості фіксувалася домінантність зайнятості чоловіків. Сьогодення ж створює умови, коли спостерігається поступова зміна гендерної розстановки сил: роботодавці оптимізують більшість виробничих процесів для залучення жіночої праці на місця, де раніше, як вважалося, могла дати раду лише чоловіча міць. Розвиває свої проєкти із заохочення працевлаштування жінок і Київський КПК, власником якого є австрійський Pulp Mill Holding з кінцевим бенефіціаром Хайнцом Ціннером (Heinz Zinner).
Складові успішного паперового бізнесу
Київський картонно-паперовий комбінат є галузевим лідером не випадково, адже власник підприємства Хайнц Ціннер (Heinz Zinner) багато уваги приділяє найрізноманітнішим аспектам розвитку справи: системній модернізації обладнання, запровадженню сучасних напрямків виробництва, проєктам, які дозволяють покращити безпеку та комфортність робочих місць. Комплексна робота ведеться для того, щоб підтримувати репутацію надійного виробника гофропродукції та товарів санітарно-гігієнічного призначення і відповідального роботодавця.
Умови роботи на ККПК конкурентні з тенденцією до регулярного покращення
Одна з основних умов розвитку бізнесу – наявність спрацьованої професійної команди. Нестача персоналу може стати серйозною причиною для нездатності забезпечити сталу роботу та розвиток підприємства. Найкращі кадри залучають у різний спосіб:
– проводяться спільні заходи з профільними навчальними закладами;
– створюються зручні умови для немісцевих працівників;
– пропонується навчання та перекваліфікація персоналу без відриву від виробництва;
– розробляються мотивуючі програми для співробітників;
– запроваджуються ініціативи для зацікавленості молоді;
– реалізовується концепція реферального рекрутингу;
– регулярно підвищується заробітна плата тощо.
Поступово набуває обертів проєкт із навчання жінок професіям, які стереотипно вважалися “чоловічими”. Важливо, що опанування нової спеціальності відбувається за рахунок Київського картонно-паперового комбінату. Оплачується учню також і період, протягом якого здійснюється навчання та стажування. Щоб стати водієм чи водійкою електронавантажувача навіть не потрібно мати водійських прав, достатньо лише бажання вчитися та у подальшому працювати на ККПК. Австрійський власник підприємства Хайнц Ціннер (Heinz Zinner) всіляко сприяє такому гнучкому підходу до кадрової роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київський картонно-паперовий комбінат: австрійський власник визначає клієнтоорієнтований підхід рушієм успішного бізнесу
Внутнішня мотивація працівника важлива для його професійного розвитку
Активні та цілеспрямовані жінки вбачають кар’єрні перспективи у можливостях, які на сьогодні пропонує для них комбінат.
Наталія Пузир, різальниця картонного виробництва Київського КПК:
Знаю, дехто вважає, що моя спеціальність більше підходить для чоловіків, але я з цим не згодна. Жінці по силам така праця, треба постійно розвиватися, шукати нові підходи до звичайних задач. Протягом останнього року було багато роботи, однак я змогла опанувати кілька нових навичок у професії, стала краще відчувати верстат, навчилася працювати на крані. Рада, що дві мої сестри також влаштувалися працювати на комбінат, адже в роботі на нашому підприємстві бачу багато плюсів.
Наталія Горбач, водійка навантажувача:
Маю 25-річний водійський досвід, останній час працювала на мікроавтобусі, але електронавантажувач все ж виявилася для мене викликом. Вчилася без відриву від виробництва, за пів року вдалося опанувати чимало нового. Якщо бути відвертою, відпрацювати на техніці цілу зміну фізично складно, однак є переваги у роботі на великому підприємстві: стабільність, забезпечення соціальних гарантій, безкоштовне корпоративне перевезення, яке для мене важливе, оскільки я немісцева. Чудовий бонус – приємний колектив, моя комунікабельність допомогла швидко знайти спільну мову з колегами.
Невпинна діяльність Київського картонно-паперового комбінату на тлі війни є прикладом ефективного українського-австрійського партнерства у бізнесі та гуманітарній сфері.
Україна та Австрія поглиблюють економіко-гуманітарну співпрацю: як повідомив голова МЗС країни Александер Шалленберг, торік офіційний Відень спрямував 153,5 млн євро до Європейського фонду миру (EFF). Крім того, австрійська влада надала українцям гуманітарну допомогу на понад 206 млн євро. Ідеться не лише про фінанси: після трагедії в “Охматдиті” альпійська держава прийняла на лікування групу маленьких пацієнтів.