Минулий сезон став для головного тренера київського “Динамо” Мірчі Луческу тріумфальним. Його команда виграла всі титули в Україні, вийшла до групового турніру Ліги чемпіонів, а звідти до 1/8 Ліги Європи. Результати спричинили перепідписання контракту з румунським фахівцем. Попервах дворічну угоду уклали до літа 2022-го. Після закінчення минулого сезону її продовжили ще на два роки.
Президенту “Динамо” Ігореві Суркісу немає причин шкодувати про цей крок. Жалкувати повинен сам Луческу.
Рівень нашої прем’єрліги не дозволяє команді прогресувати в Лізі чемпіонів. Наприкінці 1990-х внутрішні змагання не були сильніші, а команда Лобановського доходила до чверть- і півфіналу Ліги чемпіонів. Тільки тоді вона мала сильніший склад на чолі з Шевченком і кращі умови для роботи на трансферному ринку. А головне та Ліга чемпіонів ще не була для обраних топлубів. Нинішня виключає серйозне просування турніром команд із Східної Європи. Наслідок “Динамо” цього сезону ще змогло як найсильніша команда країни потрапити до Ліги чемпіонів, але самі його матчі спричиняли нудьгу та безсилля.
Луческу приходив до “Динамо”, проваливши роботу в Туреччині та “Зеніті”. Минулого сезону потішив своє самолюбство. Більше з цієї команди він витиснути не зможе. “Шахтар” Де Дзербі ще далеко не знайшов себе, але все одно випереджає “Динамо” на два очки. Взимку італійський тренер матиме більше часу на підготовку, а власник клубу Рінат Ахметов обіцяє виділити гроші на нових гравців.
Шанси киян нульові. Для чого тоді румуну залишатися після закінчення чемпіонату?