Толік почав на мене кричати. Я скипів. Схопив молоток і почав бити його по голові, розповідає під час допиту 52-річний підприємець, начальник меблевого цеху із Василькова на Київщині. Ввечері 29 січня вбив 49-річного Анатолія Осадчука та його дружину 45-річну Світлану. У подружжя залишилося шестеро дітей.
Осадчуки жили в селі Стовбихівка Камінь-Каширського району на Волині. У 2000-х Анатолій працював лісником. Останні 10 років займався власним бізнесом купував дошки, сушив їх, обробляв і постачав виробникам меблів. Найчастіше компаньйону з міста Васильків під Києвом, за 500 км від Стовбихівки.
Анатолій сам із багатодітної родини, розповідає знайомий подружжя. Мав 10 братів і трьох сестер. Дошки возив у Васильків своїм бусом. Дорога далека, сам не їздив. Брав із собою одного із синів або Світлану. Вона теж мала права, могла підмінити чоловіка в дорозі. Того разу поїхала вона.
Анатолій розвантажував дошки у Василькові і почав конфліктувати з компаньйоном. Причиною були 6 тис. грн, які він начебто заборгував. У запалі власник цеху накинувся на Осадчука з молотком. Потім побіг до мікроавтобуса, де сиділа Світлана. Її зарізав ножем. Тіла затягнув у мікроавтобус, накрив піддонами й вивіз машину на околицю Василькова. Додому повернувся пішки.
Востаннє Анатолій і Світлана виходили на зв’язок о десятій ранку. Потім їхній телефон перестав відповідати. Діти забили на сполох, повідомили поліцейських. Ті почали пошуки. Мікроавтобус із тілами знайшли. Салон був у крові.
Поліцейські поїхали до підприємця, якому Осадчуки завозили дошки. Той зізнався.
Анатолій і Світлана не могли обманути. Вони були чесні. Вірили в Бога, постійно ходили до церкви, каже Анатолій Приймак, секретар Сошичненської громади, до якої входить Стобихівка. Анатолій не міг сам спровокувати конфлікт. Він був стриманий. Ніколи ні на кого не кричав, не сварився. Якщо і виникали спірні ситуації, то вирішував їх мирно.
31 січня Анатолія та Світлану поховали в одній могилі в Стовбихівці. На похорон зібралися всі жителі села.
Коли Анатолія і Світлану привезли додому, менші діти страшно плакали. Старші постійно падали на труни. Біля їхньої хати весь час чергувала “швидка”, розповідають у сільраді. Світлана була матір’ю-героїнею. У них залишилося шестеро дітей. Троє старших мають свої родини, живуть окремо. Менші навчаються у сьомому, 10-му та 12-му класах. В Анатолія і Світлани залишилися батьки, брати і сестри. Хтось із них оформить опіку над дітьми.
52-річного підприємця з Василькова арештували. Йому загрожує довічне ув’язнення.