У далекому 1449 році Мілан зіткнувся з небувалими фінансовими викликами. Тоді міська влада вдалася до неординарного кроку, який увійшов в історію як перша державна лотерея новочасної Європи. Цей відчайдушний хід мав на меті врятувати спустошену скарбницю, але в кінцевому підсумку не зміг запобігти драматичним змінам у долі міста.
Дев’ятого січня 1449 року республіканський уряд Мілана запропонував своїм громадянам взяти участь у публічному розіграші. За певну плату кожен охочий міг спробувати удачу та виграти один із семи великих грошових призів на Площі святого Амброзія. Ідея банкіра Крістофоро Таверни народилася з гострої потреби поповнити міську казну.
Міланська республіка, названа Амброзіанською на честь святого покровителя, виникла після смерті герцога Філіпа Марії Вісконті у 1447 році, який не залишив спадкоємця. Представники міської еліти вирішили відновити давні традиції вільної комуни, відмовившись від монархії. Назви інших міст-республік, як-от Венеції чи Генуї, також підкреслювали, що правителів обирає громада, а не призначає божественна воля.
Однак нова республіка швидко загрузла у війні з Венецією та іншими супротивниками, що велася ще з часів Вісконті. Спорожніла скарбниця та потреба у великих коштах стали головним мотивом для запуску лотереї. Хоча політики сподівалися на мир з Венецією через «соціальну спорідненість» республік, ці надії виявилися марними.
Для продовження війни міланці найняли досвідченого кондотьєра Франческо Сфорца, зятя померлого герцога. Сфорца, який вважав себе законним спадкоємцем Мілана, спочатку вагався, але за порадою Козімо Медічі погодився очолити війська. Його талант полководця швидко дав результати: він відвоював втрачені міста та здобув блискучу перемогу над венеційцями під Караваджо.
Успіхи Сфорца, однак, налякали уряд Мілана, який вбачав у ньому потенційного узурпатора. Замість вдячності, проти нього почали плести інтриги та вимагати усунення від командування. Це призвело до несподіваного повороту: розлюжений кондотьєр перейшов на бік Венеції, яка обіцяла йому герцогський титул за захоплення Мілана.
Республіка опинилася у критичному становищі, втративши всі завоювання та змушена воювати на два фронти проти Венеції та Сфорца. Скарбниця була спустошена, а лотерея Крістофоро Таверни не змогла суттєво поліпшити ситуацію. Зрештою, в Мілані спалахнув заколот, і прихильники Сфорца взяли гору.
Міський сенат офіційно оголосив Франческо Сфорца герцогом Мілана, що стало безпрецедентним випадком у історії. Хоча імператор так і не затвердив його титул, це зробив лише його син Лодовіко «Мавр». Невирішене питання міланської спадщини зрештою спровокувало кровопролитні Італійські війни між провідними європейськими державами.
Попри падіння Амброзіанської республіки, винахід Крістофоро Таверни мав набагато довшу та успішну історію. Державні лотереї почали регулярно влаштовувати по всій Європі. Цей простий, але ефективний спосіб збору «швидких грошей» залишається актуальним для урядів і донині.