Мільйон на дрони: як пройшов благодійний забіг MHP Run4Victory у Луцьку

У Луцьку відбувся благодійний забіг MHP Run4Victory – четверта спортивна подія цьогорічної серії заходів, організованих компанією МХП та Благодійним фондом “МХП-Громаді”.

Головне гасло події: “Біжимо за тих, хто бореться. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя”.

У благодійному забігу взяли участь понад 1300 людей з усіх областей: спортсмени, аматори, працівники компанії, військові, ветерани та діти. Учасники долали дистанції – 21, 10, 5 і 2 км. Для найменших організували старти на 100 і 500 м. Особливу увагу привернула дистанція “Люди-Титани” для ветеранів.

Кореспондентка Gazeta.ua поспілкувалася з учасниками, організаторами, а також військовими та ветеранами.

ВЕЛИКА МЕТА, ЩО ОБ’ЄДНАЛА ПОНАД 1300 ЛЮДЕЙ

Перед Волинським національним університетом імені Лесі Українки розгортається справжнє спортивне містечко. Перші учасники благодійного забігу прибувають о 08:00, переодягаються, роблять розминку та готуються до старту. Вони планують пробігти обрані дистанції на підтримку 100-ї окремої механізованої бригади. Усі реєстраційні внески та донати йдуть на підсилення саме цієї бригади, розповідає Олександр Пахолюк, директор БФ “МХП-Громаді”.

– Благодійні забіги проводимо вже третій рік поспіль із думкою про тих, хто нас захищає, а також у пам’ять про тих, хто віддає найдорожче за наше вільне життя в Україні. Цьогоріч це вже четвертий забіг нашої ліги – попередні відбулися у Черкасах, Києві та Тернополі. Завдяки цьому вже передали понад 3,6 мільйонів гривень на підсилення місцевих військових частин, додає Олександр Пахолюк.

Учасники забігів починають готуватися до стартів. З колонок анонсують початок розминки. Вправи показують зі сцени. За кілька хвилин розпочнеться забіг на найдовші дистанції – 21 та 10 км.

– Ця ініціатива об’єднує багато людей, зокрема владу, бізнес і громаду, навколо однієї великої мети – допомоги військовим, – говорить Уляна Баранова, керівниця групи соціального розвитку Благодійного фонду “МХП-Громаді”. – Сьогодні вдалося зібрати понад 1300 учасників на забігу. І дуже показовим є те, що наші партнери також долучилися цілими корпоративними командами з великих бізнесів і корпорацій.

ПОЧАТОК СТАРТІВ

За словами Оксани Сученко, директорки NewRun, яка є спортивним партнером події, в Луцьку дуже розвинута бігова спільнота. Зокрема, клуб “БігКлаб” та спортивний клуб “Лучеськ” у рамках підготовки до MHP Run4Victory організовували для усіх охочих відкриті тренування протягом чотирьох тижнів. До них приєдналася велика кількість людей, тож містяни активно готувалися зустріти MHP Run4Victory.

Лучанка 26-річна Мар’яна Гунь обрала дистанцію 10 км.

– Раніше я бігла пʼять кілометрів, а тепер вирішила спробувати подолати десять, – каже Мар’яна. – В Луцьку на стадіоні “Авангард” проходили тренування перед напівмарафоном, я відвідувала їх. А коли не встигала – займалася сама. MHP Run4Victory для мене став першии масштабним забігом. Це допомога армії та випробування для себе – перевірка витривалості й стійкості. І, звичайно, задоволення від самого процесу.

Після розминки учасники благодійного забігу шикуються на стартовій лінії. Зверху встановлено таймер, за яким фіксуватимуть час, коли спортсмени перетнуть фінішну лінію. Перед стартом оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання, звучить гімн України. Вздовж стартового коридору лунають слова підтримки, оплески глядачів.

Багато учасників прийшли на MHP Run4Victory родинами, щоб провести час разом і підтримати благодійну мету.

Учасниця забігу Маргарита приїхала з Рівненщини разом із чоловіком і трьома дітьми. Всі бігли різні дистанції.

– Це своєрідний виклик для нас. Чоловік дізнався на роботі, що проводять такий марафон, і ми вирішили спробувати. Спочатку запитали в дітей чи вони хочуть, а потім я теж вирішила бігти, – зазначила Маргарита. – Із чоловіком намагаємося щодня донатити. Працюємо і допомагаємо задля перемоги, майбутнього дітей. Хочемо, щоб вони росли в мирній країні.

ДОПОМОГТИ ВІЙСЬКОВИМ І ПОКРАЩИТИ ВЛАСНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

На дистанції 10 км першим фінішує старший лейтенант, спортсмен-інструктор ЗСУ Віталій Цьома із Білої Церкви.

– Для мене це тренувальна “десятка”, темповий забіг. Професійно займаюся спортом, зокрема військовим багатоборством. Намагаюся регулярно брати участь в забігах, щоб підтримувати форму й покращувати власний результат, – каже Віталій.

Він зазначив, що окрім спортивного інтересу, прагнув також підтримати військових:

– Долучився до благодійного забігу, щоб допомогти Збройним Силам. Завдяки воїнам, які тримають фронт, маємо змогу проводити такі заходи, брати участь у змаганнях. А ще забіги допомагають багатьом людям хоч трохи відволіктися від війни, перемкнути фокус.

Серед переможниць дистанції 5 км – Олена Пацюк із Рівного. Жінка біжить марафон не вперше, раніше долала 10 км.

– Дуже задоволена організацією, все пройшло чудово, – говорить Олена. – Головна мотивація була пробігти для себе і допомогти військовим. Мій дядько служить у Волинській територіальній бригаді.

На благодійний забіг багато хто прийшов з домашніми улюбленцями. Зокрема, 61-річний Сергій Балицький пробіг дистанцію 5 км разом із собакою Тіною.

Сергій працює в громадській організації, яка активно допомагає військовим на фронті.

– Захопився бігом 10 років тому. Моїй собаці зараз чотири роки. Раніше ми разом бігали по 10 кілометрів. Але тепер я її бережу, бо вона дуже багато працює під час війни. Зокрема, разом зі мною проїхала понад 310 тисяч кілометрів на маршруті Луцьк – фронт і назад, – розповів Сергій. – Ми готуємо й відправляємо допомогу військовим: автомобілі, причепи, різні передачі. Також ремонтуємо машини.

Сергій Балицький раніше їздив на забіги в інші міста України і займав там призові місця. В 2019-му брав участь у забігу в Будапешті. Зайняв там третє місце в своїй віковій категорії.

Ветеран Олександр Постернак подолав дистанцію 21 км. Раніше він служив у 37-й бригаді морської піхоти, зараз працює на Вінницькій птахофабриці МХП.

– Для мене 21 кілометр – нормальна дистанція, я й сам так бігаю. Але вперше був на змаганнях з такою кількістю людей. Коли біжиш сам, твоя ціль – лише фініш. А тут суперники попереду і це дуже мотивує. Я пробіг десь за 1 годину та 40 хвилин, це краще за результат півмісяця тому – тоді впорався за 2 години, поділився Олександр.

Він долучився до війська в квітні 2023 року. 5 квітня 2024 року отримав важке поранення.

– Забіг – це підтримка моїх побратимів, які досі на Донецькому напрямку. Вони бачать мене в соцмережах, пишуть, щоб повертався, – додав Олександр. – Я буду й далі брати участь у марафонах, наступного разу думаю так само бігти 21 км.

ЗАВДЯКИ СИЛІ ВОЛІ ДОЛАЮТЬ ТРУДНОЩІ

Під пісню “Ой, у лузі червона калина” до стартової лінії виходять учасники дистанції “Люди Титани” – військові й ветерани.

Ветеран Дмитро воював в АТО, служив два роки в 13-й бригаді НГУ “Хартія”. Поранення отримав 18 жовтня 2024 року. На правій нозі носить протез. Брав участь у благодійному забігу разом із дружиною Сніжаною.

– Він працює тренером на нашому підприємстві “Оріль-Лідер”, ми з Дніпропетровської області. Займається фізичною підготовкою. І, після поранення вирішив не лежати, не думати, що щось неможливе. Завдяки силі волі подолав труднощі і ось ми тут, – каже Сніжана, обіймаючи чоловіка. У Луцьку вона пробігла дистанцію 2 км.

– Завдяки таким благодійним забігам ветерани повертаються до нормального життя. Адже це також психологічна підтримка. Коли бачать, що навіть такі, як я, з ампутацією, виходять на старт, то розуміють: усе можливо. Це стимул для інших. Подібні заходи потрібні, вони дійсно важливі, – долучається до розмови Дмитро.

32-річний Віктор служив у 24-й бригаді імені короля Данила.

– Втратив ногу під час контрнаступу на Херсонщині. Після цього був демобілізований. Для мене ця дистанція означає, що попри всі обставини я контролюю своє тіло, а не обставини контролюють мене. По-друге, я хотів показати своїм прикладом, що зупинятися не потрібно і можливості є завжди, – розповів ветеран.

Також під час забігу провели благодійний аукціон. Учасники активно торгувалися за унікальні лоти від 100-ї бригади: бригадні прапори, підписані військовослужбовцями та командиром бригади, тубуси від артилерійських зарядів, які були використані на Торецькому напрямку, монету бригади та інші цінні символи.

МАМО, КОЛИ БУДЕМО БІГТИ?

Організатори підготували чимало розваг для дітей: частували солодкою ватою, запускали мильні бульбашки, майстри аквагриму розфарбовували маленьких спортсменів.

Наймолодші учасники долали дистанції – 500 і 100 метрів. Для них провели спеціальну розминку: діти стрибали на місці, махали руками, сміялися і танцювали. Для багатьох це був перший справжній спортивний досвід, але були й постійні учасники забігів.

Вікторія з чоловіком привели на забіг двох доньок.

– Я сама бігла 5 кілометрів, а діти зареєстровані на 100 метрів. Діанці шість років, а Веронічці – три. Для Луцька це дуже знакова подія: багато учасників як місцевих, так і приїжджих. Вважаю, що взагалі важливо зараз популяризувати здоровий спосіб життя, тим більше захід благодійний. Це класна ініціатива, – каже лучанка.

Вікторія щосуботи займається спортом, іноді бере з собою й дітей.

– Коли діти дізналися, що я братиму участь у забігу, теж дуже захотіли. Щодня питали: “Мамо, скільки ще днів до того, як ми будемо бігти?”, – додає жінка.

Звучить сигнал і юні спортсмени починають долати дистанцію. Хтось біжить самотужки, а комусь допомагають батьки. На фініші діти радісно отримують свої призи: медалі та смаколики.

Під час MHP Run4Victory в Луцьку вдалося зібрати 975 000 грн. 100-й окремій механізованій бригаді передали 10 дронів DJI Mavic 3 Pro, а Головному управлінню ДСНС у Волинській області – сертифікат на комплекс радіоелектронної боротьби.