Верховний суд російської Республіки Алтай 18 серпня схвалив ліквідацію сільських, міських і місцевих рад. Раніше тамтешні Державні збори запровадили муніципальну реформу, яка дозволяє збагачуватися ставленикам Кремля.
Місцеві обурені майбутніми змінам. Зараз лише місцеві ради протистоять свавіллю “інвесторів”, пов’язаних із Кремлем. Сотні мітингарів під Верховним судом Алтаю тримали плакати з написами “Алтай це ми!”, “Ганьба!”
На суд це не вплинуло, тож люди збиратимуть підписи під вимогою відставки очільника республіки Андрія Турчака.
Вигнанець із Кремля
Раніше Турчак був генеральним секретарем партії “Єдина Росія” та лідером “Молодої гвардії “ЄР”, а 4 червня 2024 року Путін призначив його головою Республіки Алтай.
Перехід на регіональну посаду московського партійного функціонера, який ще й був першим заступником голова Ради Федерації Держдуми РФ, означав немилість чинного голови Кремля.
Турчак є сином приятеля і спаринг-партнера Путіна, Анатолія Турчака. За радянських часів той очолював холдинг, створений на базі оборонного комплексу “Ленінець”.
Турчак-молодший швидко знайшов спільну мову з віце-прем’єром уряду Алтаю, сином олігархині-власниці найбільшої в РФ фірми з виробництва БАДів “Евалар”, Олександром Прокоп’євим.
На початку червня 2025 року Турчак відправив чинний уряд у відставку і призначити Прокоп’єва тимчасовим прем’єром.
З його подачі відбулося вилучення з Конституції Алтаю рядків про територіальну цілісність і неподільність. А також розпочалася згадувана муніципальна реформа.
“Працювати на землі, – наставляв Турчак Прокоп’єва. – Із жителями і для жителів”.
Однак жителі – проти. Люди скаржаться, що втрачають доступ до пасовищ, лісів, іноді взагалі змушені кидати рідні оселі.
“Думаєте, зарплати будуть високі? Платитимуть копійки, а продукти здорожчають”, – каже один з учасників мітингу.
За рішенням суду людей примусово виселяють з приватних будинків. З весни 2025 року Алтай переживає наймасовіші за всю свою історію протести. Найбільший, що зібрав понад 3 тисячі учасників (на Алтаї близько 160 тисяч виборців), відбувся 21 червня у столиці республіки, Горно-Алтайську. За словами активістів, перед цим було кількадесят стихійних виступів.
12 червня до півсотні алтайців перекрили одну з трас на перевалі Чіке-Таман і звернулися особисто до Путіна “зупинити бєспрєдєл Турчака і Прокоп’єва”. Турчак тоді заявив, що людей підбурюють провокатори, а поліція затримала вісьмох учасників протесту.
Трави на мільйони
Болісну реакцію Турчака зумовила загроза його бізнес-інтересам на Алтаї. “Евалар” уже володіє тисячею гектарів угідь із лікарськими травами. Реформа місцевого самоврядування надасть фірмі виняткові права на всі подібні ресурси краю.
Якщо раніше місцеві могли і самі заробляти на травництві або випасати худобу, то після ліквідації першої ланки місцевого самоврядування – зась.
Та найцікавішим є прямий зв’язок алтайських протестів із Україною.
Нові українські регіони
Андрій Турчак безумовно підтримує так звану СВО. У нього зв’язки з лідерами самопроголошених “ЛДНР”. “Росія тут назавжди”, – обіцяв він улітку 2022 року.
Але нині Турчак дозволяє собі критикувати Кремль. Він був на похованні міністра-самогубця Романа Старовойта (до слова, Путіна там не було), де припускав, що “хтось” ліквідує близьких до Євгена Пригожина людей.
Таким є і сам Турчак. Тому кожен виступ проти себе сприймає як особисту загрозу.
У так званій “ЛДНР” навіть проросійські жителі проти порядків, нав’язуваних Москвою. І вони підтримують бунтівних алтайців.
Для мешканців окупованого українського регіону це єдина можливість висловити незадоволення пануванням Росії.
Системна криза
“Це остання битва, і не лише алтайців, – заявила лідерка протестувальників на Алтаї Аруна Арна. – Ми втрачаємо територію, 70-80% земель на йдуть під забаганки інвесторів. Хтось став багатший, крім них, від цієї політики? Руйнується держава!”
Анонімні російські пабліки підтверджують: протести охопили вже декілька регіонів РФ. Кремль може отримати потужну місцеву фронду.
Локальні бунти
У відставку люди хочуть відправити голову Бурятії. У Тобольському окрузі Тюменської області депутати не підтримали погодженого центральною владою кандидата у губернатори.
В акціях протесту на Алтаї беруть участь представники республік Тива, Саха, а також Киргизстану, повідомила одна з учасниць.
До них доєднуються місцеві осередки умовно опозиційних російських партій (КПРФ, ЛДПР, “Нові люди” тощо). Люди з окупованих українських регіонів висловлюють солідарність із алтайцями.
Протести є наочним прикладом того, що чекає на українські регіони під владою Росії. Чи здатен Кремль застосувати силу? Український досвід свідчить, що це цілком можливо.