Університети, школи і дитсадки готуються зустрічати дітей, підлітків і студентів в умовах повномасштабної війни. Школярі у новому навчальному році навчатимуться довше 10 місяців замість дев’яти. Про це йдеться у постанові Кабміну “Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні”.
Як саме організовуватиметься навчальний процес, вирішуватимуть окремо в кожній територіальній громаді. Все залежатиме від безпекової ситуації.
Щоб забезпечити очне навчання у закладах освіти повинні бути укриття. І школи та садки вже почали їх облаштовувати. Але часто за рахунок батьків. Збори на “штори та ремонти класів” багато де замінили на укриття та бомбосховища.
Gazeta.ua з’ясувала, що вимагають від батьків та як це має бути за законом.
ШТОРИ, ЗОШИТИ ТА РЕМОНТИ
Збори з батьків на ремонт класу і школи це класика “добровільних” пожертв з батьків. Вони досі продовжуються. Аліса Ковальова з Глухова розповіла історію, як у школі вимагали купити спеціальні зошити. І це було обов’язковою умовою. Відмова закінчилася булінгом дитини.
“В розмові зі мною вчитель сказала, що без цих зошитів вона навчити нічому дітей не зможе і їх потрібно придбати обов’язково, якщо я хочу, щоб мій син отримав знання у державній школі. Ні мої звернення до директора школи, ні до відділу освіти Глухова- ні до чого не призвели. Школа брехала, виверталася, не вкидала в конверти заявлені документи, не відповідала на запитання і всіляко затягувала цю справу”, наголосила Ковальова.
Вчитель знімала сина на телефон на перервах і залякувала його поліцією
За словами жінки, в цей час вчитель булила її сина.
“Вона розповідала дітям у класі, що “за однієї мами ми не зможемо займатися з гарними зошитами і нам навіть доведеться писати від руки”. Вчитель знімала сина на телефон на перервах і залякувала його поліцією. Мені дзвонила секретарка школи і в хамському тоні загрожувала моєму синові розправою: “Відірву голову до чортової матері”. На жаль, ні відділ справ дітей, ні поліція не стали розбиратися ні з булінгом, ні з погрозами і послали мене кудись подалі. Син пішов до нової школи”, розповіла Ковальова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яка має бути вага шкільного ранця
З початком повномасштабної війни збори трохи змінилися. Минулого року, коли Міністерство освіти і науки України оголосило про підготовку очного навчання з 1 вересня, одночасно розпочали ревізію бомбосховищ у школах. А школи знайшли новий привід збору коштів. Зі словами “все для ваших дітей і очного навчання під час війни” у Львові збирають на ремонт підвалу. Ірина, дитина якої ходить у молодшу школу, розповіла в школі вже оголосили збір по 700 грн для ремонтних робіт підвального приміщення. Після розголосу збори скасували.
Оголосили “пропозицію” керівництва відкрити рахунок у благодійний фонд, щоб завершити роботи по бомбосховищу
“Для того, щоб садочок відкрили у вересні, потрібно зробити бомбосховище”, таке повідомлення поширили у батьківському чаті на Хмельниччині. Оголосили “пропозицію” керівництва відкрити рахунок у благодійний фонд, щоб завершити роботи по бомбосховищу.
У гімназії “Гармонія” в Рівному у батьків вимагали купити 300 лавочок. За одну дитину потрібно здати 110 грн. Після розголосу ці збори скасували.
У Кропивницькому батьки учнів “Ліцею Наукового” стверджують, що їм оголосили про збір грошей на “подарунок” школі облаштування укриття. Батьків учнів випускних класів поставили перед фактом, що необхідно здати по 150 гривень з дитини. Знову розголос спрацював. Очільниця управління освіти міськради Лариса Костенко повідомила, що такі збори є неправомірними.
ЩО КАЖЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Відповідно до статті 53 Конституції України, повна загальна середня освіта є обов’язковою й безоплатною. Ще 2018 року всім керівникам загальноосвітніх закладів та місцевих управлінь і департаментів освіти МОН розіслало лист-роз’яснення, у якому зазначено, що будь-які форми тиску на батьків щодо сплати коштів чи придбання будь-чого незаконні.
Ще один лист-роз’яснення від МОН, що надійшов освітянам у квітні 2020 року, підкреслює безоплатність здобуття шкільної освіти та те, що жоден учасник освітнього процесу не має зазнавати дискримінації через відмову від участі в благодійній підтримці закладу.
Здебільшого школи в Україні перебувають у комунальній власності, лише 1,52% є приватними, розповідає юрист громадської організації “БАТЬКИ SOS”, адвокат Роман Бондаренко.
Батьки вже заплатили за навчання, перерахувавши податки до державного та місцевого бюджетів
“Комунальна власність означає, що навчальні заклади належать до відання місцевої громади, яка має місцеву раду та, відповідно, управління освіти, до компетенції яких і належить утворювати та утримувати мережі навчальних закладів. Коли дитина йде в такий заклад освіти, батьки вже заплатили за її навчання, перерахувавши податки до державного та місцевого бюджетів”, додав Бондаренко.
Ремонт у закладі освіти компетенція місцевої влади, яка є його власником та утримувачем. Директор школи зобов’язаний щорічно подавати запити до управління освіти, якому підпорядкований заклад, із переліком потреб, у тому числі й щодо ремонтів.
Коли постає питання про ремонт, робити його повинен власник, який має запросити фахівців, зробити оцінку стану приміщення, розрахувати вартість робіт, провести тендер та обрати виконавця.
Робити ремонт батькам самостійно це таке саме порушення, як і збирати кошти на нього
“Батьки не мають права хазяйнувати в комунальній власності. Це приблизно так само, як зібратися гуртом фарбувати стіни Верховної Ради чи піти робити ремонт додому до вчительки. Робити ремонт батькам самостійно це таке саме порушення, як і збирати кошти на нього”, каже співголова “Батьки-SOS” Олена Парфьонова.
Роман Бондаренко радить до того, як здавати кошти, запитати керівника школи, чи були бюджетні запити щодо ремонту.
“Легше збирати гроші з батьків. Не доведеться відповідати”
Олена Парфьонова, співголова “Батьки-SOS”:
“Цього року актуальні збори на укриття. В ковідні часи були маски та антисептики. Все інше нікуди не поділося. Ремонти в класах, ролети, інтерактивні дошки, телевізори. Додаткові друковані зошити. Особливо, коли у нас не надрукували підручники. Найдорожча початкова школа. Там потрібно все і кожного року. Телевізори, інтерактивні дошки, меблі, кулери для води, тюлі, гардини і штори. У місті це буде дорожче, ніж у селі і містечку. “Сезон” почнеться у середині серпня. Буде багато звернень. Тому що тих, хто прийшов у перший клас, можуть попросити одноразовий “благодійний” внесок. У когось це 100 гривень, у когось хто скільки може. У вересні пройдуть перші батьківські збори і тоді почнуться “жнива” освітянські на дні народження дітей, вчителів, адміністрації школи, на свята.
Якщо від вчителя батьки отримують вказівки щодо зборів, то треба звернутися до адміністрації школи. Тому що багато випадків, коли адміністрація не в курсі, що батькам пропонують вчителі. Десь я в це можу повірити, десь скептично ставлюся. Але насамперед треба звернутися саме до адміністрації закладу. Якщо вона вважає, що гроші таки треба здати тоді звернутися до департаменту освіти. Зазвичай, на цьому етапі адміністрації пояснюють незаконність зборів. Якщо ні то розголос, звернення до омбудсмена.
Вже зараз варто оцінити стан укриттів
Якщо укриття потрібно оновити треба звертатися до місцевої влади. Дуже багато коштів виділяють на ці приміщення і потрібно звертатися до органів місцевого самоврядування. Саме тому вже зараз варто оцінити стан укриттів. Щоб бути готовими до очного навчання у вересні.
З початком повномасштабної війни цінності людей змінюються. Зараз значно більше охочих буде здати на допомогу ЗСУ, ніж на крейду чи ролети. Ніхто не каже, що благодійності не місце у закладах освіти. Але вона має бути без нав’язаних сум і примусу. Тому що сьогодні є багато грантів, які допомагають закладам освіти. Пропонують гроші саме на укриття. Але дуже небагато шкіл користуються нагодою. Приходиться вмовляти адміністрації взяти участь. Бо їм легше збирати гроші з батьків. Адже довести справи до кінця це багато часу. А за грантові і державні кошти доведеться відповідати”.