Конгрес представників націоналістичних організацій завершив роботу у Відні 3 лютого 1929 року. Учасники проголосили про об’єднання та створення Організації українських націоналістів, а її першим головою обрали полковника Євгена Коновальця.
Роботу конгрес розпочав ще 28 січня. У ньому взяли участь близько 30 емігрантів із Західної України та Наддніпрянщини. Вони приїхали до столиці Австрії з Праги потягом під виглядом туристів. Представляли Союз української націоналістичної молоді, Українську військову організацію – УВО, Групу української національної молоді – ГУНМ та Лігу українських націоналістів – ЛУН.
Під час засідань ухвалили постанови про устрій ОУН. Вона ставала праворадикальною. За найвищий керівний орган визнали Великий збір, на якому мали обирати виконавче правління – Провід українських націоналістів. Саме конгрес 28 січня – 3 лютого і став Першим Великим збором ОУН. За необхідності могли скликати Надзвичайний Великий збір, на якому розглядали особливо важливі питання. У період між з’їздами найвища влада належала Головному проводу.
Усю територію України розділили на “краї”, які мали стати вищими адміністративними одиницями територіального устрою ОУН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архів виклав унікальні документи до 100-річчя легендарного керівника УПА
За мету учасники конгресу проголосили захист українського населення від репресій та переслідування з боку польської та радянської влади. Кінцевою ціллю проголосили здобуття української державності на всій українській етнічній території. По завершенню конгресу всі учасники склали присягу на національному прапорі та тризубі.
Попри обрання першим головою ОУН, Євген Коновалець залишився керівником УВО. Утім, за спогадами учасників з’їду, не погодився стати військовим диктатором.
Першу та найбільшу активність ОУН розгорне на території Західної України, хоча діятиме й у Центральній та Східній. До річниці створення ОУН Український інститут національної пам’яті підготував просвітницько-інформаційний ролик.
Коли поразка ЗУНР та УНР у війні з більшовицьким урядом України стала практично очевидною, 30 липня 1920-го у Празі відбувся установчий з’їзд Української військової організації, основою якої були офіцери серед українських січових стрільців та армії ЗУНР. Задачею УВО була пропаганда ідей українського повстання і та створення незалежної української держави. УВО підтримувала контакти з еміграційними урядами обох українських республік і під керівництвом полковників Євгена Коновальця, Юрія Отмарштайна та Юрія Тютюнника створила осередки в Західній Україні.
Одночасно в середині 1920-х у Чехословаччині виникли численні українські націоналістичні організації, які об’єдналися з метою координації політичних зусиль для боротьби за українську державність.
На початку 1927-го вони підготували спільний проєкт Союзу організацій українських націоналістів.