Колір супроводжує людство тисячі років і завжди був способом додати простору емоційності та виразності.
Ще неандертальці використовували природні пігменти для оздоблення печер, а згодом яскраві барви з’явилися на стінах єгипетських і грецьких храмів та в оздобленні римських споруд, пише bbc.
Від вітражів середньовічних соборів до розписів епохи Відродження – колір незмінно відігравав важливу роль в архітектурі. Сьогодні дизайнери також активно використовують його, створюючи будівлі, які складно не помітити.
“Колір – це “вирішальний елемент, що підносить будівлю до недосяжних інакше висот емоційного резонансу та захвату”, – пишуть дизайнер Адам Натаніель Фурман і авторка Кейт Мазаде у книзі Chromatic Architecture – the Craft of Colour in Design.
Найкрасивіші будівлі світу
Храм Шрі Ранганатха Свамі, Тамілнад, Індія
Будівництво храмового комплексу почалося ще в I столітті, а остаточного вигляду він набув після багатьох століть розвитку. Сьогодні це одна з найбільших релігійних споруд світу площею понад 60 гектарів. Її оточують 21 гопурам – monumentalьні ворота, вкриті численними яскравими скульптурними деталями.
“Це місце сповнене надзвичайно насиченого духовного життя, що яскраво й відчутно проявляється завдяки майстерному використанню кольорів. Вони наче виривають відвідувачів і вірян із буденності, занурюючи їх у світ споглядання та захоплення”, – розповідає Фурман в інтерв’ю BBC.
Каталонський палац музики, Барселона
Концертний зал, споруджений 1908 року за проєктом Луїса Доменека-і-Монтанера, поєднав модерн, неоготику, романські та мавританські мотиви. Його фасади й інтер’єри буквально насичені кольорами та декоративними деталями.
“Кожен камінь, балясина, арка, колона й капітель, настінний світильник чи дверна ручка – усе це насичене кольорами й декоративними формами, що наче за помахом чарівної палички вдихають у них життя”, – зазначає Фурман.
Універмаг De Bijenkorf, Ейндговен, Нідерланди
Італійський архітектор, дизайнер і художник Джо Понті черпав натхнення для цього проєкту 1969 року в пишному, розмаїтому візерунку нідерландських полів, які він побачив із вікна літака.
Надати привабливості цій величезній будівлі без вікон могло б стати складним завданням для багатьох архітекторів, але не для Понті – майстра, який зробив не менш вагомий внесок у розвиток модернізму, ніж Ле Корбюзьє чи Міс ван дер Рое.
Він перетворив її на “величезне, осяйне поле смарагдового дива”, – зазначає Ферман. І тим самим “перетворив типовий для тієї епохи кошмарний глухий бетонний фасад на справжній шедевр сучасного мистецтва для міста”.
Будівля “Гардіан”, Детройт
Хмарочос 1929 року – один із найвідоміших зразків ар-деко. Його фасад прикрашають майже два мільйони цеглин і теракотових плиток, а головний вестибюль має триярусну склепінчасту стелю з яскравим мозаїчним візерунком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сонце, яке не заходить: місто небачених краєвидів приваблює туристів унікальним природним явищем
Лофти Reversible Destiny: житло, яке кидає виклик звичному комфорту
Лофти Reversible Destiny, Токіо, Японія. Цей житловий комплекс, створений 2005 року, присвятили американській письменниці та активістці Гелен Келлер. Дев’ять лофтів, спроєктованих Шусаку Аракавою та Мадлен Гінз, нагадують футуристичний колаж із циліндрів, сфер, прямокутних форм та яскравих архітектурних деталей.
Насичені кольори тут використані не лише заради ефектного вигляду. Автори проєкту прагнули створити середовище, яке змушуватиме мешканців постійно рухатися та виходити зі стану звичної рівноваги.
“Вони вірили: якщо середовище спонукатиме людей відмовитися від малорухливого домашнього способу життя, це допоможе їм жити довше”, – пояснює Мазаде.
Хвилясті підлоги, сферичні кімнати та контрастні кольори створюють незвичайний сенсорний досвід. За задумом творців, таке житло мало впливати не лише на сприйняття простору, а й на спосіб життя його мешканців.
Сміттєспалювальний завод, схожий на казковий замок
Завод “Майшіма”, Осака, Японія. Австрійський художник та архітектор Фріденсрайх Гундертвассер, який помер 2000 року, не дожив до завершення цього проєкту. Він виступав проти одноманітності модерністської архітектури й вважав, що будівля має бути живим організмом, а не просто машиною для виконання функцій.
Ця ідея особливо помітна у “Майшіма”. Промисловий об’єкт більше нагадує фантастичний замок, ніж завод. Жовті та червоні смуги, кольорові блоки й округлі опори роблять споруду напрочуд яскравою.
“Сміттєпереробний завод із димарем кольору морської хвилі, стінами в шахівницю та смугами соняшникового й яскраво-червоного кольорів – хіба це не справжній бунт?” – каже Мазаде.
Бібліотека, яка нагадує величезну книгу
Центральна бібліотека, Леганес, Іспанія. Публічна бібліотека та муніципальний архів, зведені 2019 року за проєктом BN Asociados Arquitectos, стали новою архітектурною окрасою району Мадрида.
Округлий фасад прикрашений великоформатною керамікою пастельних відтінків. Її форми повторюють вигини будівлі, а сама споруда ніби символізує різноманіття книжкових фондів усередині.
“Коли сонячне світло ковзає по рельєфній кераміці, м’які пастельні тони й матова фактура створюють ефект, що нагадує папір”, – зазначає Мазаде.
Кройдонська колонада: тисячі плиток і гра відтінків
Кройдонська колонада, Лондон, Велика Британія. Пішохідна зона завдовжки 50 метрів складається з 16 масивних колон і двох великих стін. Її створив Адам Натаніель Фурман у 2023 році, використавши тисячі вручну виготовлених порцелянових плиток.
Кожна плитка вкрита насиченою напівпрозорою глазур’ю. Внизу переважає глибокий синій, що поступово переходить у кремово-білий ближче до верхньої частини споруди.