“Наскільки далеко готові зайти американці, щоб захистити Україну?” – Тара Соненшайн

Думки у виданні The Hill професорки цивільної дипломатії імені Едварда Мерроу у Школі права та дипломатії імені Флетчера Університету Тафтса Тари Соненшайн

На війні трапляються нещастя. Екстрена зустріч світових лідерів НАТО зіткнулася з перспективою розширення російсько-української війни в Європі цього тижня на тлі міжнародної зустрічі лідерів “Великої 20” на Балі в Індонезії.

Під час зустрічі ракети впали в Польщі, країні НАТО. І спочатку не було чіткої відповіді, чи це російська ракета, яка збилася з шляху, чи російська ракета, що цілеспрямовано вразила польську територію, чи українська ракета ППО, яка збивала російські ракети. Ракета впала всього за кілька кілометрів від кордону Польщі з Україною.

НАТО негайно застосувала статтю 4, закликаючи всіх членів до серйозних консультацій для з’ясування причин.

Президент Польщі та генсек НАТО виступили з початковою оцінкою того, що вибух, найімовірніше, спричинила українська ракета ППО, в результаті чого загинули двоє громадян Польщі.

Цей інцидент перевірка того, що може статися, коли одна подія має каскадний ефект під час активного конфлікту. На сьогодні Росія не нападала на сусідів України, знаючи, що це поставить НАТО в бойову готовність для прямої відповіді, відповідно до статті 5 статуту Альянсу. Ця стаття закликає інші країни НАТО зробити свій внесок у відповідь, якщо один із членів зазнає нападу, зокрема, із застосуванням військової сили.

Литва, Латвія та Естонія уважно стежать за поведінкою НАТО, чудово розуміючи, що випадковість чи навмисний напад Росії може торкнутися будь-якої з країн Балтії.

З наближенням зими в цій російсько-українській сазі продовжуються злети та падіння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Остання атака Росії аргумент, щоб поставляти більше ППО” Юліуш Сабак

Україна за останні кілька тижнів досягла прогресу у звільненні окупованих частин, що призвело до відступу росіян із Херсона. Радісні українці нарешті вийшли зустрічати визволителів у зруйнованому місті, коли російські війська втікали, залишаючи після себе міни та руйнування.

Але навіть із прогресом на землі в Херсоні російські ракетні обстріли з неба не припинилися. Цього тижня Росія завдала широкомасштабного ракетного удару по Україні, випустивши понад 90 ракет, націлених насамперед на електричну інфраструктуру країни. Путін залишив мільйони українців буквально в темряві, а весь світ, образно кажучи, в невіданні щодо наступних кроків Кремля.

Навіть, якщо ця ракета була просто помилкою української системи ППО під час відбиття російських ракет, вона змушує нас визнати реальність, що без припинення війни ми живемо щодня з можливістю ширшого європейського конфлікту із втягуванням США.

Як відреагували б американці, якби цей ракетний удар був навмисним нападом на Європу?

Американці, змучені недавніми проміжними виборами до Конгресу, найімовірніше, були б не в настрої розглядати перспективу масштабнішої війни в Європі. З незначною перевагою та неврегульованим балансом сил у Конгресі будь-яке обговорення військових повноважень було б спірне. З наближенням Дня подяки та свят, коли політики повертаються додому, до своїх округів, настав би важкий час для централізованого прийняття рішень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Політичне завдання з Кремля взяти Бахмут” Іґаль Левін

Якщо ми опинимося на порозі серйозної ескалації у війні, американці матимуть свою думку про те, що їхні війська можуть кудись відправити. Ще в жовтні троє з чотирьох американців казали, що маємо підтримувати Україну. Але те, що вони, без сумніву, мали на увазі, це продовження постачання українцям зброї, а не військ.

Як ми бачили на прикладі Афганістану й Іраку, американці постійно розчаровувалися у прямому військовому втручанні в закордонні конфлікти. І демократи, і республіканці висловили стурбованість участю американців у регіональних кризах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Доведеться розставляти неприємні пріоритети: захищати житлові об’єкти чи інфраструктуру” сер Лоуренс Фрідман

У Європі було б інакше?

Є багато американців із європейською історією та етнічними зв’язками з Україною та її сусідами, які могли б захотіти, щоб США взяли більш безпосередню участь. У Штатах проживають майже 10 млн американців польського походження та ще мільйони із сусідніх країн.

Польща є великим союзником Америки й одним із наших найсильніших партнерів у цій війні. Там дислоковані американські війська, які тісно співпрацюють з НАТО не лише у військових діях в Україні, а й у питаннях загальної глобальної безпеки, нерозповсюдження ядерної зброї, енергетики та щодо всіх питань, що впливають на наше повсякденне життя.

Ракета, що вразила Польщу, стала тривожним дзвінком. Це було пожежне тренування, як світ відреагує, якщо сценарій Третьої світової війни почне розгортатися. Нам потрібно вести жорсткі розмови про можливості ширшої війни, доки є час перш ніж будемо змушені вирішити, як далеко Америка хоче зайти, аби захистити Україну.

Переклад Gazeta.ua