Доля “заморожених” активів країни-агресорки буде одним із ключових питань саміту “Великої сімки” в Італії у червні цього року. Хоча представники країни-членів G-7 узгодили позицію про передачу прибутків від них Україні, дискусія тільки загострюється. Чому – розбиралася Gazeta.ua.
“У нас є план!”
8 травня 2024 року посли країн-членів ЄС уклали політичну угоду про використання прибутків від “заморожених” активів Росії – кошти підуть на закупівлю зброї для України. Йдеться про понад 3 мільярди євро щорічно.
Рішення привітали в Україні, але у самій Європі воно мало вибуховий ефект, бо спричинило серйозні дискусії. Чому навіть гроші від країни-агресорки спричинили суперечку та чи є шляхи ї подолати, обговорили учасники онлайн-дискусії Київського безпекового форуму (КБФ).
Хто руйнує – має заплатити
Виявляється, не все так просто, констатував у вступному зверненні директор КБФ та екс-заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський. За його словами, загалом мова йде про понад 300 мільярдів доларів США “заморожених” російських активів, з них більша частина – 200 мільярдів – у Євросоюзі.
Ключова незгода полягає у тому, що європейці хочуть користатися прибутками, не чіпаючи самих активів. Однак, і в тому є проблема: збитки, завдані країною -агресором Україні, оцінюються від 500 мільярдів доларів США. Треба додати ще й руйнацію енергоінфраструктури останніх місяців, обсяги якої у стадії оцінки, додала членкиня Ради безпеки КФБ та міністерка фінансів України у 2014-2015 роках Наталія Яресько. На додачу, за її словами, треба подбати не лише про зброю, а й про велику “бюджетну діру” України.
Альтернативна ідея є – передати Україні не лише прибутки, а й усі “заморожені” активи РФ. Минулого року вона була викладена у статті у впливовому західному виданні Financial Times за підписом екс-прем’єра України та голови КБФ Арсенія Яценюка.
Нині КБФ звертається з пропозицією G-7. І вчасно, бо у “сімці” навколо цього палко дискутують.
На себе, на людей, на зброю
На саміті представників “Великої сімки” (8 травня) посли країн-членів ухвалили найгірший із запропонованих варіантів щодо “заморожених” активів РФ, розповів старший науковий співробітник Інституту Гувера в Стенфордському університеті, радник Державного департаменту США у 2005-07 роках Філіп Зеліков. “Мова йде про те, щоб використовувати ці прибутки не для допомоги Україні напряму, а для компенсації воєнного тягаря європейців. І у ЗМІ це було представлено як прогрес! Насправді дискусії ще тривають”, – констатував він.
Заважає ухвалі більш суттєвого для України рішення геополітика. За словами пана Зелікова, більшість російських активів, які нібито у Європі, насправді у Північній Америці та Британії. “Росія, Китай та арабські країни шантажують німецький, японський та французький уряди, погрожуючи їм невиплатами відсотків прибутків приватних компаній. Також у Франції є суверенні бонди”, – пояснив він.
Цим і може бути зумовлено зволікання ЄС у вирішенні долі “заморожених” активів країни-агресорки.
Шантаж посилюється, бо болить
Та навіть у пом’якшеному вигляді конфіскація активів викликала різку реакцію, і не лише у країни-агресорки. Зверніть увагу, що зробив Путін під час візиту до Китаю, закликав учасників дискусії голова Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк.
“У спільній заяві з Сі вони виступили з жорсткою критикою навіть спроб конфіскації російських активів. На мою думку, це виклик для вільних західного світу, для США та ЄС. І це, власне, спроба зупинити конфіскацію російських активів з боку “Групи семи”, – наголосив політик. – З точки розу справедливості, Росію потрібно змусити виплатити компенсацію Україні. Є правова основа для конфіскації. Це має співвідноситися з притягненням РФ до кримінальної відповідальності. Думки, що це може вразити долар і євро, не заслуговують на увагу. Я знаю, що насправді може вразити долар чи євро – це колапс України. Що швидше вирішить “Група семи”, то краще”.
Сім разів подумай – потім використай
Тому так важливо не дати країні-агресорці жодних зачіпок для оскарження майбутнього рішення по передачі її активів. На гіпотетичних перемовинах або у контактах з представниками інших держав, якщо це буде, Росія проситиме про дві речі, розповів помічник держсекретаря США у 2005-2006 роках Стівен Рейдмейкер. Перша – це скасування санкцій, друга – повернення активів.
“Найкраще буде сказати – все, пізно, грошей немає, – наголосив він. – Але треба уникати спокус передати Україні гроші на покриття бюджетного дефіциту чи на зброю”.
За словами експерта, міжнародне право у плані цільового використання цих активів є суворим. Інструмент запроваджено для повернення країни у правове поле, у даному випадку – змусити Росію виплатити Україну компенсації.
“Якщо кошти підуть на інші цілі, буде дуже важко обґрунтувати крок, у тому числі під час переговорів з РФ. Врешті-решт ми повинні щиро визнати той факт, що 300 млрд це великі гроші. Якщо ми використовуємо тільки для підтримки України, це буде можливістю урядам інших країн послабити допомогу їй”, – вважає Стівен Рейдмейкер.
Водночас, на його думку, в принципі можна “підлатати” російськими грішми і держбюджет України, бо він потерпає через величезні військові видатки і є нав’язаним країною-агресоркою.
Це має бути своєчасний та забезпечений потік фінансів, “який і на фронті допомагатиме і сприятиме підтримці мирного населення”, наголосила Наталі Яресько.
“А от військова допомога – це найбільш вразливий спосіб, який викличе зауваження та може стати зачіпками для РФ”, – застеріг Рейдмейкер.
Дві інтриги
Але є ще чинники, котрі можуть вплинути на реалізацію планів тих, хто хоче якнайшвидше допомогти Україні. Це вибори і – вибори.
Перші – вибори до Європарламенту та пов’язане з ними питання безпеки у Європі.
Спустошення наших складів зброї та арсеналів дуже непокоїть Бундесвер, розповіла депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель. “І коли ми говоримо про це, військові не дуже задоволені обіцянками, які дає Німеччина Україні. Тому нам потрібно компенсувати шкоду, завдану Україні, якнайшвидше, щоб протистояти шантажу Росії та Китаю, – зазначила вона. – Шлях має бути найкоротшим”.
Другі – вибори у США. Філіп Зеліков нагадав, що саме Конгрес США ухвалив рішення надав президенту право конфісковувати російські активи. Тому Вашингтон у цьому питанні рішучіший за ЄС. Але відповідний крок Джо Байдена має бути підтриманий Європою, тоді Росія не зможе відповісти, зазначали учасники дискусії. З іншого боку, президентські перегони у США обмежують чинного господаря Білого дому у маневрі. Саме з цієї причини ЄС, з одного боку, та “Група семи”, з іншого, мають ухвалити консолідоване рішення, причому чим швидше – тим краще. Бо кожен день зволікання дорого обходиться не лише Україні, але й усьому демократичному світу.
А у Києві – згадка
Офіційний Київ, посилаючись на рішення Конгресу США, нагадує – це сигнал іншим державам, які тримають російські активи, що це важливо і законно, що це варто робити, заявив в етері “Єдиного телемарафону” 17 травня міністр юстиції Денис Малюська.
“Але потрібно розуміти, що це не рішення про конфіскацію, це дозвіл його ухвалити, – пояснив посадовець. – У будь-якому випадку, США налаштовані приймати його синхронно з партнерами по G-7”.
За словами міністра, у Києві очікують від саміту “Групи семи” скоординованого рішення, після чого розпочнеться процес імплементації – ухвала потрібних законів.
Нині “ми на дуже активній фінальній стадії майбутніх домовленостей про прийняття рішення у червні”, запевнив Малюська. Водночас він припустив, що про повну конфіскацію активів країни-агресорки йтиметься “на якомусь наступному етапі”.