Цьогоріч лауреатами Нобелівської премії з хімії стали розробники металоорганічних каркасів.
Нагороду отримали хіміки з Японії Сусуму Кітагава, Великої Британії Ричард Робсон та США Омар Ягхі, повідомляється на сторінці премії у соцмережі Х.
“Цьогорічні лауреати премії створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини, – металоорганічні каркаси. Ці конструкції можуть використовуватися для отримання води з повітря пустелі, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізації хімічних реакцій”, – йдеться у повідомленні.
Науковці розробили нову форму молекулярної архітектури, де іони металів функціонують як наріжні камені, з’єднані довгими органічними (на основі вуглецю) молекулами. Разом іони металів та молекули утворюють кристали з великими порожнинами всередині.
“Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше непередбачувані можливості для створення матеріалів на замовлення з новими функціями”, – заявила голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Нобелівка” з фізики цьогоріч дала старт новому поколінню квантових технологій
У 1989 році Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів. Він поєднав позитивно заряджені іони міді з чотириплечою молекулою. Ця молекула мала хімічну групу, яка притягувалася до іонів міді на кінці кожного плеча. Поєднуючись, вони утворювали впорядкований й просторий кристал, схожий на діамант із незліченними порожнинами. Робсон побачив потенціал своєї молекулярної конструкції, але вона була нестабільною та легко руйнувалася.
Кітагава та Ягхі забезпечили цьому методу міцну основу. У період між 1992 і 2003 роками вони окремо зробили низку революційних відкриттів. Кітагава показав, що гази можуть надходити в конструкції та виходити з них, і передбачив, що металоорганічні каркаси (МОК) можна зробити гнучкими.
Своєю чергою Ягхі створив дуже стабільний МОК і показав, що його можна модифікувати за допомогою раціонального дизайну, надаючи йому нових і бажаних властивостей.
Після новаторських відкриттів лауреатів хіміки створили десятки тисяч різних МОК. Деякі з них можуть сприяти вирішенню найбільших проблем людства, зокрема, у питаннях відділення перфторалкільних сполук від води, розщеплення слідів фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, збір вуглекислого газу тощо.
Торік номінацію розділили між трьома науковцями.
Лауреатами Нобелівської премії з хімії 2024 року стали вчений із США Девід Бейкер “за обчислювальний дизайн білка” та британці Деміс Хассабіс і Джон Джампер “за передбачення структури білка”.
Половину премії отримає американець, а іншу спільно отримають вчені з Великої Британії.
На офіційному сайті премії зазначається, що білки зазвичай складаються з 20 різних амінокислот, які можна описати як “будівельні блоки життя”.