Не Трампом єдиним. Віцеканцлер Німеччини каже про гарантії безпеки для України

Головна Сторінка » Не Трампом єдиним. Віцеканцлер Німеччини каже про гарантії безпеки для України

Після кількох сигналів із Вашингтона, що Білий дім нібито полишає підтримку України, роль лідера приміряють на себе країни Європи. Однією із головних кандидаток є Німеччина. Чи замінить вона США і з чим приїхав до Києва віцеканцлер, – розбиралася Gazeta.ua

Потрібні надійні гарантії безпеки, заявив 25 серпня у Києві віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, щойно зійшов на перон Київського вокзалу.

“Ми тісно координуємо свої дії на міжнародному рівні. Німеччина виконає свої зобов’язання”, – наголосив він.

Оскільки Ларс Клінґбайль є ще й міністром фінансів, про гроші йшлося окремо і вельми серйозно.

Цьогоріч Україні виділено 8,5 мільярда євро, у 2026-му буде 9 мільярдів євро, запевнив віцеканцлер.

Також він повідомив, що триває робота по закупівлі двох американських систем ППО “Patriot”. Також йшлося і про додаткові зенітно-ракетні комплекси “Iris-T” німецького виробництва.

Однак президент України Володимир Зеленський прагнув, щоби у миротворчому контингенті були представлені “великі держави”. Конкретики щодо цього він 25 серпня не отримав.

Перегони щедрості

Візит Клінґбайля не був анонсований, як і приїзд того ж дня прем’єра Норвегії Йонаса Гар Стьоре. У спільній заяві зі Стьоре Зеленський окреслив мету: ініціатива PURL (закупівля зброї у США) повинна мати наповнення не менш як один мільярд доларів щомісяця. Норвезький гість привіз обіцянку про 8,5 мільярда доларів для України у 2026 році.

Цей анонс є символічним, оскільки Норвегія є найпотужнішою країною півночі Європи, її рішення свідчить про консолідацію і стане прикладом для інших скандинавських країн, – пояснив професор кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету “Львівська політехніка” Микола Бучін.

Німеччина претендує на ключову роль у координації допомоги Україні, тому пообіцяла на 500 мільйонів євро більше. Виконати обіцяне буде не так просто.

Звідки брати гроші

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц днями заявив, що Німеччина не має економічних ресурсів для системи всезагального добробуту. Він мав на увазі соцзабезпечення. Фактично Мерц натякнув, що німцям доведеться затягти паски.

Тому обіцянка німецького гостя у Києві 25 серпня залишається під питанням. Скоріш, це розумів у сам Клінґбайль, оскільки провідною темою переговорів із Зеленським були заявлені гарантії безпеки.

Єдності все ще замало

Однак щодо безпекових гарантій Німеччина є прикладом дискусій у правлячій коаліції.

Соціал-демократи (СДПГ), до яких належить і Ларс Клінґбайль, воліють уникати конкретики. Представник СДПГ із зовнішньої політики Адіс Ахметович акцентує на ключовій ролі США. Лідер баварських Християнських демократів (ХДС) Маркус Зьодер пояснив: без участі американців миротворці “не матимуть сенсу”.

Позиція ХДС важлива, бо СДПГ тепер є меншістю в коаліції, а ХДС – однією з провідних, її представляє канцлер Мерц. Зрештою, лідер лівих радикалів у СДПГ Ральф Штегнер пояснив вагання “історичними причинами”.

Про позицію Європи по гарантіях безпеки казати зарано, пояснив політтехнолог Олексій Голобуцький: потенційні учасники усвідомлюють неможливість самотужки профінансувати їх, тому орієнтуватимуться на американців.

Сподівання і вагання

На перший план мають вийти гроші для України, наголосив німецький політолог Андреас Умланд. Росія не схоче перемир’я, вважає він, а без цього “не буде гарантій безпеки”, у тому числі, миротворчого контингенту. Фінанси ж актуальні за будь-якого розвитку подій.

Нині країни Європи та Україна непублічно можуть обговорювати варіанти: воювати далі – або “заморожувати” конфлікт без мирного договору з Путіним. Якщо вдасться домовитися, Київ матиме погоджену альтернативу мирним планам президента США.

Хоч до України приїздив прем’єр Канади Марк Карні, якого вважають лідером геополітичної опозиції Дональду Трампу, і генсек НАТО Марк Рютте, і спецпредставник президента США Кіт Келлог, та узгодити принципові позиції з Києвом поки не вдалося. Віцепрезидент США Девід Венс 25 серпня заявив про ймовірну участь росіян у гарантіях безпеки Україні.

Європейці прагнуть уникнути такого. Вочевидь, так можна пояснити раптові візити віцеканцлера Німеччини і прем’єра Норвегії до Києва 25 серпня.

“Путін не повинен думати, що наша підтримка України може похитнутися”, – підкреслив Ларс Клінґбайль у Києві.

Навіть в оточенні чинного президента США більшає скептиків щодо американо-російського зближення. Кремль уже зазнає дипломатичної поразки, бо стрімко меншає вага прямого спілкування Путіна з Трампом.

Знову Китай?

Попри це “у Європі раді сигналам зі США про участь у безпекових гарантіях”, заявив Клінґбайль у Києві.

Але до зустрічі лідера КНР Сі Цзіньпіна із Путіним на щось більше за сигнали очікувати не варто, переконаний керівник Експертної групи “Бюро аналізу політики” Віктор Бобиренко. Трамп враховуватиме підсумки цих перемовин, вважає він.

Саміт двох політиків очікується наступного тижня кремлівський диктатор вирушить туди з чотириденним візитом. 25 серпня офіційний представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував зацікавленість в участі у миротворчій місії в Україні.

А у Києві Кіт Келлог зустрівся з головою ОФісу президента Андрієм Єрмаком і секретарем РНБО Рустемом Умєровим. Офіс президента про деталі поки не повідомляє. Келлог назвав зустріч “чудовою”. Конкуренція консультацій по двох паралельних треках триває.