Шовковиця – соковита літня ягода, яку в Україні називають не лише цим словом.
У різних регіонах вона має ще кілька назв, що збереглися з давніх часів.
Яку назву має шовковиця
Про шовковицю вперше почули понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості.
Літературна назва дерева шовковиця, а латинська – Morus.
Назву “шовковиця” можна пояснити тим, що листя дерева – головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк – шовковиця. Чи трішки перекривлене – шовковець чи шовкове дерево.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бараболя, бульба чи мандебурка: як правильно називати картоплю
Інша назва – тута/тутовник/тутове дерево – вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант – тутка.
Шелевиця/шелевка – рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов.
Морва – назва, яка має латинське коріння – morus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської – morwa.
А от на Закарпатті шовковицю називають – еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці.
Дуже часто українці плутають поняття, коли йдеться про полуницю. Хтось її називає суницею садовою, а хтось – “клубнікою”.
Дуже часто суницю садову помилково називають клубнікою, бо справді існує стереотип, що суниця росте в лісі та дрібна, а клубніка – це велика ягода.
Полуниця – це фактично синонім назви суниця садова, який поширився з західних регіонів на всю Україну. На заході полуницю ще називають трускавкою. У цьому разі трускавка – це діалектизм, а не суржик.