Новорічна листівка, яку перевіряла цензура

Головна Сторінка » Новорічна листівка, яку перевіряла цензура

“Проверено цензурой” такий штамп стоїть на листівці, яку перед Новим 1945 роком отримала киянка 11-річна Нелла Радіна. Артефакт зберігає її донька Марина Мілевська, 57 років.

 Батьки моєї матері актори Сергій Радін і Ольга Адамчик, розповідає Мілевська. Батька вона майже не знала. Він пішов із сім’ї, Ольга знищила всі фото. Під час нацистської окупації Києва працювала прибиральницею в госпіталі та вихователькою в дитячому будинку. В листопаді 1943 року радянські війська звільнили місто. За кілька днів бабу заарештували. Сусідка на прізвище Командирова донесла, начебто та видала німцям працівника НКВД. За зраду батьківщини засудили до 20 років у таборі та ще п’ять років “поселення”. Відбувала покарання в Красноярському краї.

“Здраствуй, дорогая Неллочка! Поздравляю тебя с Новим годом. Жоля (кот) поздравляет тебя также тебя с новим 1945 годом. Нелла, желаю тебе от всей души счастья в новом году и отличной учобы. Ира”, йдеться в листівці зі штампом. Хто така Іра, Марина не знає.

Неллу виховувала баба польська шляхтянка, вдова урядника Ірина Мілевська. Щоб прогодувати онуку, продала все хатнє начиння. Дівчина закінчила жіночу школу, вступила на факультет географії в університет імені Тараса Шевченка. Диплома не отримала, тільки довідку “прослухала курс лекцій”. Влаштувалася лаборанткою в Укргідрометцентр.

 Ольга Адамчик повернулася додому через два роки після смерті Сталіна, у грудні 1955-го, продовжує Марина Мілевська. Допомогла Неллі справити весілля з інженером трамвайного депо Геннадієм. Я єдина донька подружжя. Мати все життя пропрацювала в Гідрометцентрі. Про кар’єрне зростання не могло бути й мови донька ж ворога народу. Наприкінці 1980-х колеги домоглися, щоб їй надали посаду інженера.