fbpx

“Дві пачки спагеті скотчем прив’язувала до ніг. У руки – пляшки з водою”

Головна Сторінка » “Дві пачки спагеті скотчем прив’язувала до ніг. У руки – пляшки з водою”

Щоб схуднути, треба лягати спати до одинадцятої вечора

Моя баба мольфарка. Вітру не заговорювала, але травниця знатна була. Двоє її дітей вивчилися на медиків. І от моя мати просить її: “Мамо, дай секрети, які знаєш”. Та відповіла: “У тебе народиться дочка, її навчу. А тобі не скажу, бо ти пішла в традиційну медицину”. Коли мені був рік, баба померла.

Скільки себе пам’ятаю, була живчиком, лідером. Мені все треба: театральні сценки, вечорниці, сценарії. Аж забагато мене. А це ж радянська школа: нікуди не лізь, не висувайся. От сяду за партою, складу руки й кажу собі: я як усі, я нормальна. Це було страждання не рухатися.

Тягнулася до лікарської справи, але в нас на Закарпатті треба було заплатити, щоби вступити. Грошей не мали. І я пішла до батька в кооперативний технікум. Вчилася на товарознавця. Мучилася, бо не моє.

У 17 років брала участь у конкурсі “Міс Мукачево”. Вже пройшла відбір, лишилося з десяток дівчат. І ось просять зі сцени розповісти якийсь хороший рецепт, бо треба ж бути й хазяйкою. А це 1990-ті, тотальний дефіцит. І я кажу: “Записуйте: торт з одним яйцем”. І всі: “Ха-ха-ха”. Не продовжувала далі, цього було достатньо. Але у фіналі я не вийшла на сцену. Боялася, що не така гарна, як інші.

Не могла заспокоїтися через комплекси й того ж року пішла на курси моделей. Хотіла собі довести, що цікава. На конкурсі посіла друге місце. Та одна дівчинка сказала: “Ти що, гарбуза з’їла?” А я хоч і худенька, і стегна вузькі, а животик мала. Тоді зрозуміла, що треба стежити за харчуванням. 30 років не їм білого хліба, печива, вафель. Але не можу відмовитися від закарпатських тортів. Їм шматок десь раз на місяць.

Найбільше важила, коли народила другого сина. У 33 роки поправилася на 14 кілограмів. Сестра чоловіка казала: “Ще трохи й подарую тобі свій білий костюм 56-го розміру”. Відмовилася від пельменів, вареників, картоплі, чебуреків. За рік вернулася у 60 кілограмів.

Усі роки я мучилася, бо працювала бухгалтером, економістом, у відділі кадрів не моє. 13 років пропрацювала в компанії Amway. Вийшла на платиновий рівень, у команді мала з 500 людей. Їздила Україною, отримувала до 30 тисяч гривень зарплати.

Бути собою це класно

Постійно шукаю щось для розвитку. Були курси психологів, косметологів, астрології, ораторської майстерності. Вчилася, як із тролями працювати, з невпевненими людьми, як завоювати публіку. Тільки в 40 років зрозуміла, що бути собою це класно.

Після 45 стикнулася з ейджизмом. Дзвоню в магазин одягу влаштуватися: “Ви нам не підходите”. А наступного дня заходжу: “Добре, ставайте до роботи”. “Ви ж мене не брали”. “Так ви ж сказали, що вам 45”. “Так і є”. Вони були в шоці. А я подумала: здоровий спосіб життя і гарний вигляд відчиняють більше дверей.

Під час карантину сиділа вдома й наїдала боки. І солодке собі дозволяла. А ж тут якось син сфотографував мене в басейні ззаду. Я випала: дупа поповзла, складки на талії. Наче ще й струнка, але вже некрасива. Одразу купила онлайн-курси дієтолога та спортивного тренера. Думала, доведу, що з карантину можна вийти стрункою.

Вдома з мене сміялися, бо готувала своїм трьом чоловікам піцу й ребра, а сама не їла. У понеділок, середу й п’ятницю замикалася в кімнаті та впахувала. Гантелей не було. Я брала дві пачки спагеті по кілограму і скотчем прив’язувала до ніг. У руки пляшки з водою. Це силові вправи. А у вівторок, четвер і суботу були кардіо: сідала за кермо і їхала в ліс, находжувала по 10 тисяч кроків. За 42 дні зробила фото й очманіла: попа підтягнута, складки зникли. Схудла на 6 кілограмів.

Подрузі Віці, яка важила 134 кілограми, показала свої фото до й після, а вона: “І я так хочу”. Я відправила її на марафон дієтологів у сусідньому місті. А в самої вже є думка, що треба здобути й цю профільну освіту. І тут оголошення: школа дієтології в Києві онлайн. Купую чотири модулі, щоб мати всю інформацію. Треба було вчитися шість місяців, а пройшла все вдвічі швидше. Склала іспити. Аж тут Віка знепритомніла на марафоні від голоду. Бо там меню було на всіх одне байдуже, важиш 60 чи 130 кілограмів. І вона попросила розробити для неї харчування. А потім інша подруга зателефонувала, друга, третя.

Підготувала меню для різної ваги: S, M, L. Давала одне звичайне, одне пісне. Це Закарпаття. Люди ходять до церкви й постяться. Не їстимуть вони курятини, коли батюшка сказав: м’яса ні-ні. Пішов потік індивідуальних консультацій. Я не встигала. Так народилася ідея фудмарафонів.

Люди не вміють їсти. Цього не вчать ні в родині, ні у школі. Ми засвоюємо навички протягом життя, а з їжею повний хаос. Щось зварили, щось намішали. А продукти треба вміти не тільки поєднувати, а й знати, яким способом їх приготувати і в який час вживати. І скільки. На марафонах цього вчу.

Буває, людина не худне через дрібницю п’є замало чи забагато води. Одна пила 600 мілілітрів, інша 4 літри. Воду треба вживати з розрахунку 30 мілілітрів на кілограм ваги. Одна дівчина схудла, бо перестала пити лате. А доти було чотири рази на день.

Воду треба пити з розрахунку 30 мілілітрів на кілограм ваги

Марафон триває 24 дні. Коштує 399 гривень. Здається, що великі гроші отримую. Але я роботодавець: треба заплатити психологу, тренеру, яких долучила до консультацій, дизайнеру проєкту. Переможницям купити призи.

Беру участь у марафонах інших дієтологинь, щоб бачити, що в конкурентів. Іноді в них результати кращі, але хай мої учасники схуднуть менше, але від цього не буде шкоди здоров’ю.

У Біблії є про їжу про обжерливість, і щоб не впивалися вином. Не сказано: не пий. А написано: не впивайся. У вині є квартцетин, що запобігає раку. Це якщо випивати на тиждень келих червоного сухого.

Найкращий результат на марафонах показала подруга, скинула за рік 50 кілограмів. Здавала аналізи до й після. Нутриціолог очі вирячив: “Ви ніби пройшли кілька детокс-програм”.

У чоловіка брат женився. Прийшли ми на весілля: в мене облягаюча сукня, підбори. За столом стежила, що кладу до рота, скільки п’ю. Торта ми, певно, лише удвох з чоловіком не їли. І тут о пів на другу ночі підходить дівчина: “Я у вас на марафоні”. Фух видихаю, добре, що не треба втягувати живіт. Я обличчя свого бренду. Але це й мій стиль життя.

Часто кажуть: ти худа, бо в тебе кістка тонка, чи генетика. Моя мати важила 120 кілограмів.

Прийшла до мене жінка 40-річна. Незаміжня. Закомплексована, тихенька. Із 80 кілограмів схудла до 51. І от дізнаюся, що вона зараз зустрічається з чоловіком, справа йде до шлюбу. Каже, що цей досвід так вплинув на її самооцінку.

Щоб схуднути, треба лягати спати до 23:00. З цього часу й до першої години ночі синтезуються гормон лінивого схуднення соматропін і гормон краси мелатонін. Лягла спати опівночі вкрала годину краси.

На марафонах переважно жінки, але є і один-два чоловіки. Буває, дзвонять мужчини, кажуть, що хочуть схуднути, але дружини з них сміються. І я розумію, що діла не буде. Бо найкращий результат там, де вся родина на одному меню.

За рік провела 10 марафонів. На них побували майже 900 людей. Загальний результат схуднення 3 тонни 150 кілограмів.