fbpx

“Поставив платівку, накрутив грамофон – і знесло дах”

Головна Сторінка » “Поставив платівку, накрутив грамофон – і знесло дах”

Дев’ять речей із колекції Анатолія Паладійчука

1. Платівка “Щедрика” головний експонат колекції. Перший у світі грамзапис у виконанні Українського національного хору Олександра Кошиця, компанія Brunswick, Сполучені Штати Америки, 1922 рік. Платівка єдина в Україні. Випадково придбав її в американського колекціонера. Це результат наполегливого пошуку й удачі. Летіла через океан, а я все ґуґлив, чи немає тут ще такої. Щоночі лягав спати й думав, тільки дійшла б неушкодженою. Таких платівок у 1920‑х у Штатах випускали тисячі. Знаю про кількох людей, які їх мають. Усі живуть в Америці. Деякі з цих платівок зберігають в архівах і музеях української діаспори.

2. Грамофон The Victor-Victrola VVVI був випущений у США 1922 року.

Вирішив зробити презентацію першої платівки із записом “Щедрика” на грамофоні тих часів. Люди мали почути перший запис “Щедрика”, як його чули американці майже 100 років тому. Списався з бандуристом і оперним співаком Марком Фаріоном, щоб порадив, який грамофон краще. Він оцифрував першу платівку із записом “Щедрика” й у грудні 2015‑го виклав на ютюбі. Порадив фірму “Віктор Вікторола”. Мовляв, у них грамофон простий в обслуговуванні. Якщо продавець напише, що програвач у хорошому стані, то можна буде з ним легко розібратися. Знайшов такий із комплектом голок у США. Грамофон приїхав за кілька днів до виставки. Поставив платівку, накрутив “Щедрика” і знесло дах.

3. Лібрето Max Rabinoff Presents to America Alexander Koshetz’ Ukrainian National Chorus, що в перекладі: Макс Рабінов представляє Америці Український національний хор Олександра Кошиця, США, 19221924.

Колектив утворили з основного складу Української республіканської капели. Під час гастролей Європою з диригентом Олександром Кошицем американський імпресаріо Макс Рабінов запросив їх у Сполучені Штати. Там на концерті не просто роздавали програмки, а й лібрето у вигляді журналу. В ньому розповідалося про хор, Україну й наші пісні. До кожної композиції подавали англійський переклад і трохи нот, щоб американці розуміли про що співають. Натрапив на нього два роки тому в інтернеті, шукаючи матеріали про Українську республіканську капелу й Олександра Кошиця. Із цього лібрето розпочалася колекція. Тримаючи його, уявляю, як люди сиділи на концерті, слухали наші пісні. Це матеріальний доказ, що 100 років тому Америка слухала нашого “Щедрика”.

4. Партитура пісні The Bluebirds Макса Крона, Witmark Sons, США, 1933 рік.

У газеті української діаспори “Свобода” знайшов, що наші націоналісти влаштували скандал. Бо хтось випустив українську колядку й написав, що вона російська. Її виконував хор, але я не міг ніде ту пісню знайти. Натрапив в інтернеті випадково. Продавали її партитуру.

Летіла через океан, а я все ґуґлив, чи немає ще такої

У колядці йдеться про блакитну пташку з хвостом, як у ластівки, що весну провіщає. Пісня не детальний переклад нашого “Щедрика”, але за змістом те саме. Вийшла на три роки раніше за Carol of the Bells, яку знають усі, але досі залишається майже невідомою. Про неї ніде нічого не написано, її автор Макс Крон був диригентом і вчителем музики. Її співали в 1930‑х шкільні хори. Я з’ясував, що американський музикант Макс Крон співпрацював з Олександром Кошицем на початку 1930 років. Вочевидь, саме тоді він звернув увагу на “Щедрика” й написав адаптований англійський текст. Так з’явилася пісня The Bluebirds.

5. Партитура Carol of the Bells, Carl Fisher, США, 1936 рік.

Її можна вважати свідоцтвом про народження світового гімну Різдва. Диригенту й композитору українського походження Пітерові Вільговському так сподобалася мелодія “Щедрика”, що вирішив її адаптувати і зробити простіший текст. Звучання нагадувало передзвін. Написав англійською про дзвіночки. Маю два варіанти партитури для змішаного хору і для чоловічого. Їхня цінність у тому, що це перші публікації Carol of the Bells. Також точно вказано, що це традиційна українська колядка в обробці Миколи Леонтовича.

100 років тому Америка слухала нашого “Щедрика”

Уперше публічно Carol of the Bells прозвучала 30 березня 1936 року в Нью-Йоркському Madison Square Garden. Співав кількатисячний хор студентів під диригуванням Пітера Вільговського. Після цього колядку почали виконувати шкільні й муніципальні хори. Далі американці почули Carol of the Bells на радіо. Перші платівки з колядкою з’явилися 1942‑го. Вважаю, що Carol of the Bells є українсько-американською. Адже мелодія з української колядки “Щедрик” Миколи Леонтовича, а англійський текст американського композитора Пітера Вільговського.

6. Платівка із записом “Щедрика” у виконанні Національної заслуженої капели “Думка”.

Капелу заснували 1919 року. Стала першою ластівкою серед хорових колективів Радянського Союзу за кордоном. Влада відправила її в європейське турне, щоб показати, яка унікальна українська пісня і як нам тут добре живеться. Під керівництвом Нестора Городовенка капела з 7 січня по 8 березня гастролювала у Франції. Про це дізнався Олександр Кошиць і прилетів зі Сполучених Штатів, щоб послухати спів.

Блакитна пташка провіщає весну

7. Збірка платівок The Hour Of Charm All Girl Orchestra And Choir, Philip Spitalny And His Orchestra* Christmas Carols, Charm Records, США, 1947.

Carol of the Bells виконує перший у Америці жіночий оркестр Hour of Charm Orchestra. Його керівник етнічний українець родом із Тетієва на Київщині Філ Спітальні. Йому тут навіть хотіли поставити пам’ятник і провести фестиваль. Оркестр став прототипом жіночого колективу у фільмі “В джазі тільки дівчата”.

На честь Філа Спітальні є зірка на Алеї слави Голлівуда.

8. Книга спогадів Олександра Кошиця “З піснею через світ”.

Маю першу частину 1952 року й третю 1974‑го. Їх після смерті диригента видала в Канаді дружина Тетяна Омелянівна разом із друзями. Там є багато сторінок про перебування капели в Кам’янці-Подільському. Наше місто має подвійний стосунок до “Щедрика”. Адже автор щедрівки Микола Леонтович саме тут здобув музичну освіту, почав диригувати хором, збирати українські пісні. Завдяки спогадам можна дізнатися, що саме Кам’янець-Подільський після евакуації з Києва з 14 лютого по 24 березня 1919‑го прихистив новостворену Українську республіканську капелу. Тут тривали репетиції, навчання французької мови, підготовка турне. Саме в Кам’янці капела почала співати “Щедрика” та звідси він полетів у тріумфальну подорож світом.

На честь українця є зірка на Алеї слави Голлівуда

9. CD із записами “Щедрика” у виконанні іноземцями.

Маю таких п’ять. Про перший диск дізнався завдяки Марку Фаріону. Він із дитинства грав у ансамблі бандуристів. Розказав, що співав у Detroit Concert Choir і після перемоги на міжнародному конкурсі 1997 року колектив вирішив записати CD. Однією з 20 пісень мала бути колядка Carol of the Bells, але Марк переконав записати “Щедрика” в оригіналі, допоміг вивчити український текст. Дав мені посилання на диск. Я знайшов його в інтернеті й купив.