Офіс генпрокурора не переглянув жодної резонансної справи, тиск на бізнес триває – Тузов

Презентовані Офісом генпрокурора результати перегляду кримінальних справ проти бізнесу не містять переконливих прикладів припинення тиску на бізнес. Зокрема не переглянуті справи Ігоря Мазепи та “Рів’єри”, триває розслідування сумнівних справ проти “Сінево” та Ferrexpo.

Про це у своєму блозі на “Українській правді” написав політичний оглядач Дмитро Тузов.

Він нагадав, що нещодавно Офіс генпрокурора відзвітував про завершення аудиту кримінальних проваджень, порушених проти бізнесу, та закрив близько 19% з них. При цьому, за словами Тузова, учасники руху бізнесменів “Маніфест 42” розцінили цей звіт як профанацію та зазначили, що тиск на бізнес триває.

“У “Маніфест 42” зауважили, що жодної резонансної справи не було переглянуто. Власне, що є найбільш показовим, не були переглянуті навіть справи Мазепи та “Рівʼєри”, через які й розгорівся скандал, на який була вимушена реагувати влада. “Маніфест 42” також зазначив, що розроблений бізнес-асоціаціями проєкт змін до Кримінального процесуального кодексу, яким системно вирішується проблема “маски-шоу”, досі не взятий урядом в опрацювання, а виконання двох указів президента, спрямованих на захист підприємців в умовах воєнного стану, “значною мірою проігнороване”, – написав журналіст.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Силовики тиснуть на бізнес жорстокими методами радянських часів – ексголова “Нафтогазу” Коболєв

За його словами, так само негативно результати прокурорського аудиту сприйняли в антикорупційних організаціях. Зокрема, голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін зазначив, що більшість закритих справ є дрібними провадженнями Нацполіції, тоді як зі справ, які розслідувало БЕБ, закрито лише дві.

Тузов нагадав, що вже після справи Мазепи було кілька гучних кейсів, які свідчать про обґрунтованість критики з боку Шабуніна та “Маніфесту 42”. Зокрема, обшуки у виробника бронежилетів “Балістика”, арешт будівлі мережі лабораторій “Сінево”, переслідування топ-менеджерів міжнародної металургійної групи Ferrexpo.

Так, журналіст зазначає, що у нещодавно опублікованому на Лондонській біржі річному звіті Ferrexpo зазначає, що її фінансовим результатом за 2023 рік стали збитки у $85 млн через резервування $131 млн на юридичний захист в Україні. Тузов зазначає, що торік група вклала в українське виробництво більше $100 млн.

“Доганяти” компанію, яка під час війни не виводить, а повертає в Україну валюту, сотні мільйонів доларів, сплачує податки і утримує та створює нові робочі місця – дуже нерозумно. Однак ми бачимо тиск на компанію з декількох сторін: кримінальні справи за дивними приводами, арешти топ-менеджерів, арешт активів, судові атаки з боку кредиторів-ноунеймів і медійні атаки”, – зазначив Тузов.

Журналіст підкреслив, що на дії влади відреагував один із директорів Ferrexpo Вольфрам Куоні, за словами якого “українська влада тримає компанію у заручниках через справи проти одного з акціонерів Костянтина Жеваго”.

“Те, що проблеми Ferrexpo є “лічняком” влади з Жеваго і що ці проблеми посилилися після відмови Верховного суду Франції його екстрадувати – також секрет Полішинеля. Тож будь-яка подальша ескалація у цьому кейсі для міжнародної бізнес-спільноти матиме однозначний вигляд. Судові справи мають вирішуватись у судах. Але чому при цьому мають страждати європейські інвестори? Знову ж таки: мова не про Жеваго – його справа має вирішуватись у суді”, – переконаний політичний оглядач.

Тузов процитував бізнес-омбудсмена Романа Ващука, який заявив, що на початку війни правоохоронці перестали чинити незаконний тиск на бізнес, і у держави та підприємців з’явився шанс для досягнення суспільного договору. Але цього не сталося. Втім, на думку Тузова, шанс для досягнення такого договору між бізнесом і владою залишається.