Попри те, що влада ледь не в один голос продовжує заперечувати реальність виборів під час війни, Україна вивчає європейські моделі їх проведення. Зокрема прискіпливо прицінюється до електронного голосування.
Однак голосування онлайн, за словами голови партії “Слуга народу” та керівниці Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Олени Шуляк, зможе запрацювати у країні після завершення війни з Росією.
Як зазначила пані Шуляк, є велика проблема з реєстром виборців. Адже чимало українців виїхали за кордон або є внутрішньо переміщеними особами. Останніх, за словами лідера СН, 6,5 мільйона людей. Питання того де і як вони голосуватимуть наразі відкрите.
Окрім практики електронного голосування українські посадовці розглядають також можливості голосування поштою, особистого голосування за кордоном у день виборів, голосування за дорученням.
Але, якщо вибори мають проводитись після війни, то для чого витрачати ресурси на таке доволі обʼємне вивчення зараз? Чи, може, вже близько кінець війни?
Вибір невиборів
Нагадаємо, Конституція України зазначає, що президента обирають на 5 років. Тому повноваження Володимира Зеленського мали б закінчитися 20 травня 2024 року. В Україні вибори президента були заплановані на 2024 рік і мали б пройти наприкінці березня.
Але зараз у нашій країні діє воєнний стан, який запровадили ще на початку повномасштабного вторгнення російських окупантів. Згідно із законом, як тлумачили декотрі юристи та посадовці з офісу президента, під час воєнного стану проведення виборів неможливе.
Зазначимо, в Конституції прописано, що в умовах воєнного стану парламентські вибори не проводяться, і повноваження чинного парламенту продовжуються доти, поки після закінчення дії воєнного стану відбудуться нові вибори. Щодо президентських виборів аналогічного положення немає. Але воно є у Законі України “Про правовий режим воєнного стану”, який унеможливлює будь-які вибори під час дії цього правового режиму.
Сам президент України Володимир Зеленський свого часу зазначав, що проведення виборів найближчим чавсом забере увагу українців та світу від головного процесу відновлення миру. Окрім того, сказав Зеленський, організувати вибори в умовах бойових дій складно, а також це суперечить законодавству.
Окрім того, у листопаді минулого року всі політичні сили, які представлені у Верховній Раді підписали меморандум про проведення наступних виборів тільки після завершення воєнного стану.
Також у минулому році в Центральній виборчій комісії пояснювали, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного глави держави, а будь-які вибори під час дії воєнного стану, згідно із законодавством, не проводяться.
Водночас, уже в цьому році Центрвиборчком, взявшись виконувати допучення з Банкової, почав робити аудит усіх виборчих дільниць і доступу до них.
Попри те, що в нас усі так дружно кажуть, що вибори наразі неможливі, союзники мають іншу точку зору. З кінця минулого року вони почали наполягати на виборах під час війни.
Російський слід спроб хаосу
Як відомо, в травні російський диктатор робив закиди щодо нібито нелегітмності президента Володимира Зеленського. Потім ці балачки стихли і нещодавно Путін знову взявся за старе.
Президент Володимир Зеленський у відповідь на це заявив, що легітимність путіна визнає лише путін, а в Україні президента обирає народ.
Водночас, Путін разом зі своїм визначенням “нелегітимності” Зеленського назвав Верховну Раду України легітимним субʼєктом, знову ж таки за лише йому відомими аргументами. Однак саме з ВРУ замість Зеленського, за словами російського диктатора, Кремль може вести переговори. Підозрюємо, з очільником проросійської Платформи за життя і мир Юрієм Бойком.
Також варто нагадати про інформаційну війну і, зокрема, про вкиди, що постійно переслідують мету поширити хаос і паніку серед українців. Скажімо, в жовтні-грудні 2023 року громадян України лякали найстрашнішою за останні роки зимою. Зима закінчилася, ми все здолали й тут вигулькнула нова страшилка політична криза, яка буцімто мала настати після двадцятого травня, тобто коли закінчиться строк президентської каденції. Тоді, мовляв, чинний президент втратить легітимність, а нового, вочевидь, обирати не будуть. Так звана “криза 20 травня”.
Стосовно того, що “нелегітимного” перестануть сприймати у світі це навряд чи. Якщо світ проковтнув “вибори” у Росії та Білорусі і досі спілкується з двома авторитарними диктаторами, то навряд чи проблема з термінами виборів у воюючій демократичній країні стануть перешкодою у спілкуванні світових лідерів з українським президентом, подобається він комусь чи ні.
А от всередині країни… московити не полишають надій на умовний “третій Майдан”, який розхитає політичну ситуацію та психологічний стан громадян України. Умовна вже свіжа зимова “криза легітимності” президента Володимира Зеленського ще одна така спроба.
Гарантія достовірності
Отже, судячи з того, що в Україні серйозно взялись за вивчення онлайн-голосування інших країн, можна припустити ймовірність воєнних чи поствоєнних виборів у наступному, 2025 році. Зрозуміло, що ця тема отримала новий поштовх через потребу залучення до виборчого процесу військових з фронту.
Водночас то гучніше, то тихіше довкола такого виду волевиявлення виборців звучить суспільна дискусія.
Чому б і ні? Адже за останні 15 років безліч процесів і процедур переведені в інтернет, тому голосування онлайн, здавалося б, цілком логічним кроком. Однак, не все так просто. Бо поряд з питанням – коли прийде час електронних виборів в Україні, гостро постало – чи будуть вони безпечними? Особливо, якщо зважити на хакерські атаки, під час яких “лягали” чи не всі важливі урядові сайти та пропала дуже важлива інформація. Та й загалом є питання правильної технічної налагодженості.
Останнє підтверджує свіжий приклад збоїв електронного голосування за Громадську раду в Міністерстві оборони України та й взагалі ставить під сумнів необхідність настільки довіряти голосувальній Е-системі, аж доки не буде все ретельно протестовано зі стовідсотковим відпрацюванням непередбачуваних ситуацій.
“Міністерство оборони України щиро вибачається за технічні збої, що виникли під час проведення рейтингового інтернет-голосування за членів Громадської антикорупційної ради при Міноборони. Причиною цьому стали внутрішні технічні неполадки, зокрема нестабільна робота сайту та помилки в автентифікації користувачів”, – ідеться на сайті відомства.
Отже очевидно, що для повноцінної реалізації системи електронного голосування в Україні, потрібно чимало ресурсів. Передусім коштів і часу для підготовки. Успішним цей процес стане тоді, коли всі виборці зможуть проголосувати онлайн, а їхні голоси можна буде стовідсотково захистити, підтвердити та перевірити.
Звісно, якщо у зацікавлених немає бажання коригувати вибір електорату.