Короткий вступ
Опитування наприкінці 2025 року показує значні зміни у ставленні українців до міжнародних партнерів: різко впала довіра до США, натомість посилилася симпатія до Європи. Водночас респонденти ставлять пріоритет на внутрішні реформи в процесі євроінтеграції й готові терпіти економічні витрати, пов’язані з підготовкою до членства в ЄС.
Методологія дослідження
Дані зібрав Info Sapiens на замовлення Центру «Нова Європа» в період із 5 по 26 листопада 2025 року. Вибірка становить 1000 респондентів, теоретична похибка не перевищує 3,1% з ймовірністю 0,95%.
Ставлення до США та лідерів
Лише 10,6% опитаних вважають, що США роблять усе можливе для перемоги України, ще 18,2% відповіли «скоріше так». Протилежної думки дотримуються 36,2% (категорично не згодні) і 29,1% (скоріше не згодні).
Довіра до Дональда Трампа впала: довіряють йому 24,4% респондентів, не довіряють — 72,7%. Рік тому показник довіри до нього становив 44,6%, а довіра до попереднього президента США Джо Байдена коливалась на рівні близько 80% і знизилась до 55% у останній рік його каденції.
НАТО та гарантії безпеки
Тільки 19,4% вважають вступ до НАТО найкращою гарантією безпеки для України — порівняно з 29,3% рік тому. Довіра до Альянсу знизилася з 64,4% до 53,7%, але підтримка членства залишається високою — 71,3% проти 70,3% торік.
Довіра до генсека НАТО Марка Рютте зросла до 59,2% з 48,3% за рік; це трохи менше за рівень довіри до попереднього очільника Альянсу (66,4%).
Ставлення до ЄС та євроінтеграції
Довіра до ЄС загалом зросла з 69,2% до 72,1%. Лише 20,8% вважають, що країни Європи роблять усе можливе для допомоги Україні, ще 36,5% відповіли «скоріше так», а 38,7% — навпаки.
Підтримка вступу до ЄС залишається надзвичайно високою — 85,5% виступають за членство, 11,5% — проти. Оцінки термінів набуття членства майже не змінилися: 32,3% вірять у вступ протягом п’яти років (було 34%), 16,9% — у межах десяти років, а 15,2% вважають, що України ніколи не приймуть до ЄС (зростання з 13%).
Готовність до витрат і очікувані зміни
67,5% готові підтримувати європейський курс навіть якщо інтеграція спричинить зростання цін і додаткові адміністративні процедури; 20,3% протилежної думки. Серед ознак успішної євроінтеграції респонденти найчастіше називали боротьбу з корупцією (19,2%), верховенство права (8,4%) та дотримання демократії (4,3%), тоді як підвищення рівня життя згадали 12%.
Реакція на блокування переговорів та терміновість реформ
54% вважають, що блокування переговорів Угорщиною не має стати підставою для зупинки реформ, натомість 31% схильні шукати компроміс. За рік зменшилась терплячість до кращої якості законів у обмін на повільніший темп: прихильники швидкого ухвалення реформ зросли з 36,4% до 46,8%.
Погляд на Росію та гарантії безпеки
86,7% переконані, що в разі «замороження» фронту Росія після паузи знову нападатиме на Україну. 64,9% вважають безглуздим вести переговори з РФ без західних гарантій безпеки.
Підтримка розміщення європейських військ зросла з 6,4% до 11,7%. При цьому 50,7% вважають розміщення іноземного контингенту без участі у бойових діях елементом гарантій, 39,1% — протилежної думки. 10,2% вбачають у розміщенні військ США надійну гарантію, 6,4% довіряють миротворцям ООН.
Ядерне питання та протестні настрої
31,1% опитаних вважають розробку власної ядерної зброї найкращою гарантією безпеки; 7,8% вважають достатніми гарантії від іншої держави. Одночасно 51,4% заявили, що готові брати участь у протестах у разі «неприйнятних» компромісів.
Неприйнятні для суспільства поступки
Найбільш радикально неприйнятними вважають юридичне визнання окупованих територій російськими — 76,6% категорично проти (лише 5,6% мають протилежну думку). При цьому відсоток тих, хто вважає неприпустимою навіть тимчасову відмову від частини територій, зменшився до 40,2% (було 53,2% торік і 76,2% два роки тому).
Інші категорично неприйнятні кроки: скорочення ЗСУ (77,9%), надання російській мові державного статусу (73%), відмова від переслідування керівників РФ і воєнних злочинців (65%), скасування санкцій (64,1%) та зменшення репарацій (58,7%). Тільки 51% категорично проти відмови від вступу до ЄС, а 41,1% — проти оголошення нейтралітету і відмови від НАТО.
Рейтинг довіри до світових лідерів
Серед лідерів, довіра до яких зросла, — прем’єр Великої Британії Кір Стармер, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр Швеції Ульф Крістерссон та президент Литви Гітанас Науседа. Довіра до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца виросла до 72,7% порівняно з 36,9% довіри до попереднього канцлера торік.
Серед політиків, чиї рейтинги зросли, згадують також прем’єрку Італії Джорджа Мелоні, прем’єра Канади (Марка Карні), генсека НАТО Марка Рютте та генсека ООН Антоніу Гутерреша. Натомість найнижчі показники довіри — у лідерів країн-агресорів: Володимира Путіна (йому не довіряють 98%) та Олександра Лукашенка (93,8%). Значний рівень недовіри також у прем’єра Угорщини Віктора Орбана (83%), лідера Китаю Сі Цзіньпіна (81,1%) та Дональда Трампа (72,7%).