В українській мові є дуже багато фразеологізмів зі словом “собака”. Хоча у цих висловах є інші тварини. Не менш популярні коти, свині, коні. Але собаки – найпопулярніші.
Мовознавець Олександр Авраменко назвав фразеологізми, які найчастіше говорять українці.
“Сьогодні будемо збагачувати свій словник дотепними фразеологізмами. Відомо, що в народних висловах живуть і коти (купувати кота в мішку), і свині (у свинячий голос), і коні (баба з воза кобилі легше). Але фразеологічний чемпіон, звичайно ж, собака. От здається, кинь палицю і попадеш у фразеологізм з цим словом”, зазначив Авраменко.
Коли говорять про щось непотрібне, то можна вживати фрази “потрібний, як собаці печеня цибуля”, або “як собаці п’ята нога”, або “як собаці другий хвіст”.
“На таких фразеологізмах навіть можна побудувати твір-мініатюру. Наприклад, таку: “У собачий холод, коли добрий хазяїн і собаки не вижене (правда і в хаті хоч собаки гони), він вискочив на мороз у коротенькому, мов собаки обгризли, кожушку. Голодний і злий, мов собака. Кругом ні душі і собака не гавкне”, поділився мовознавець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У вислові “З легким паром” – помилка: як сказати цю фразу інакше
А ще можна згадати вислови:
і собаками не піймаєш,
жити як собака з кішкою,
присохне як на собаці,
дражнити собак,
собак ганяти,
ось де собака заритий.
“Цьому фразеологічному виводкові досі немає кінця. Бо таких висловів як нерізаних собак”, зазначив Авраменко.
В українській мові є група слів, які з часом втратили своє первинне значення або актуальність. Деякі з цих архаїзмів досі вживаються, але мають нове значення.
Розкажемо про десять слів, які кілька століть тому мали зовсім інше значення. Зокрема слово “жир”. За часів Київської Русі це слово мало значення побажання достатку, розкоші та надлишків. Навіть були імена з таким коренем Жирослав, Доброжир, що означало матеріальний достаток. В українській мові побутує фразеологізм “з жиру біситься”, тобто, всього має доволі і чимось не задоволений.