Папа Римський Інокентій VIII 5 листопада 1484 року видав буллу проти відьом. Терор, який розгорнувся в результаті по всій Європі, тривав кілька століть.
Перед тим інквізитори Якоб Шпренгер і Генріх Інститорис під сам полювання на відьом у німецьких містах зіткнулися з протидією місцевої влади. Тоді ревні домініканці направили скаргу Папі в Рим. Він відгукнувся на їхнє прохання і видав буллу, яка наділяла інквізиторів необмеженими повноваженнями і можливістю залучати до сприяння світську владу будь-де і закликала кинути всі сили на викорінення чаклунства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хворі дівчатка звинуватили у відьомстві служницю
Спосіб життя папи Інокентія VIII був далекий від євангельського ідеалу – він не приховував своїх позашлюбних дітей. Розраховував заслужити милість небес боротьбою з чаклунством. Звинувачення пред’являли всім підряд – від жебраків бабусь до відомих осіб.
Обвинувачами міг бути кожен. Почалося все з дітей, потім до них приєдналися дорослі. Проти відьом свідчили заможні селяни і раби, слуги і вільні ремісники.
Загальне число жертв терористичної кампанії, яка вщухла лише в XVIII столітті сягає мільйона осіб. Причому більшість звинувачень проти жінок висувалося зовсім не з помсти чи користі, а з щирого бажання знищити зло, яке загрожує суспільству .
У Салемі, штат Массачусетс, за звинуваченням у чаклунстві відбувся суд над “відьмами” 22 вересня 1692 року. За 14 місяців звинувачення в чаклунстві були пред’явлені 172 чоловікам і жінкам. В англійських колоніях в Північній Америці полювали на відьом і до Салема: вважається, що до 1692 року принаймні 14 осіб в одній тільки Новій Англії були страчені за звинуваченням в чаклунстві.