Уперше від початку російської агресії проти України дрони РФ не просто порушили повітряний простір країни НАТО, а завдали удару по об’єкту. Напередодні МЗС країн Євросоюзу на неформальному саміті на Кіпрі вирішили, що не можуть бути посередниками в українських переговорах. Це стало “червоною ганчіркою” для Кремля.
Що саме змінилося після 29 травня, розбиралася Gazeta.ua.
Нова реальність: чому з 29 травня конфлікт переріс у війну РФ – НАТО
Від 29 травня 2026 року вже не можна назвати те, що робить Росія з Україною, “конфліктом” або “локальним збройним протистоянням”. У відповідь на заяву міністрів закордонних справ країн ЄС про Європу як сторону конфлікту Кремль завдав удару БпЛА по Румунії. Таким чином, російсько-українська війна припинилася і водночас було розпочато війну РФ – НАТО.
Офіційний Бухарест вже зробив заявку на активацію статті 4 Статуту Альянсу. Російський консул у Констанці був оголошений персоною нон-грата (небажаною), що тягне негайний виїзд.
НАТО збереться на екстрене засідання та “продовжить зміцнювати нашу оборону від усіх загроз, і з БпЛА включно”, – написав у соцмережі Х речник Альянсу Еліссон Гарт.
Заткніть хлєбало! Це квіточки
“Він у курсі”: Медведєв брязкає зброєю, а Кремль намагається повернути Україну в СНД
Російський БпЛА у ніч на 29 травня підбив дах житлового будинку у румунському місті Галац. Спалахнула пожежа, близько 70 людей були евакуйовані. У такий спосіб Росія протестувала ППО найбільш міцної з країн Східного флангу НАТО і – залишилася задоволена результатом.
Ейфорія була помітна у реакції заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва: “Заткніть хлєбало! Це квіточки”. Схоже, озвучив, як хотів би висловитися Путін, речник якого Дмитро Пєсков заявив лише, що той “у курсі”.
“Угар” від успіху атаки продовжився на саміті Євразійського економічного співтовариства в Астані. Україна, виявляється, де-юре залишається членом Співдружності незалежних держав (СНД), оскільки “формально не виходила зі її складу”, – заявив генсек СНД Сергій Лебедєв.
Слова можна списати на маячню, та у контексті війни вони “тягнуть” на заявку Росії на повернення України у склад СНД.
Довідково: Скільки років ми вже не в СНД
Наша країна була співзасновницею СНД (1991 рік), та не ратифікувала Статут СНД, тому не перебувала у складі Союзу. Однак були міждержавні контакти на майданчиках СНД, у тому числі, робота у деяких статутних органах СНД. У 2014 році офіційний Київ повідомив СНД про припинення участі у будь-яких структурах і форматах організації. Станом на час написання статті триває денонсація галузевих угод в рамках СНД.
Пастка для Європи: російський РЕБ у Середземному морі та загроза терору
Президент Румунії Нікушор Дан ще сподіватися утримати війну в межах України – назвав інцидент “безглуздою ескалацією”. Проте генсек НАТО Марк Рютте визнав: наслідки агресії Росії не обмежуються (українським) кордоном. РФ поставила під загрозу європейську архітектуру безпеки, відверто констатував міністр-делегат у справах Європи при МЗС Франції Бенжамен Аддад. Україна у європейській безпеці, визнала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а РФ “перетнула червону лінію”.
На доказ, у Греції рибалки виловили надводний безекіпажний апарат з вибухівкою, котрий було ідентифіковано як український. Міністр національної оборони Греції Нікос Дендіас зажадав від України пояснень, а джерела у грецькому уряді заявили, що не допустять перетворення Середземного моря “на театр бойових дій”. Як і у попередніх подібних випадках, український дрон міг бути скерований до ЄС засобами РЕБ РФ.
У Румунії наразі відомо про двох поранених та ще про один дрон. Якби БпЛА пройшов трохи нижче, жертв було би значно більше.
Офіційний Бухарест закрив повітряний простір
Дипломатичний маневр Бухареста: чому румунські винищувачі не збили дрон РФ
Офіційний Бухарест закрив повітряний простір, а генеральний консул РФ у країні оголошений персоною нон-грата. Це “перша ластівка” з можливих, та вона вже видається неспівмірною: на дрон відповідати словами. Водночас, визнавши себе стороною конфлікту, Євросоюз, відповідно до оновленої Військової доктрини РФ, стає законною воєнною ціллю.
У такому разі, стає зрозумілим скандал через дії румунських військових, про який пишуть європейські ЗМІ: винищувачі зафіксували російський дрон і супроводжували його, а не збили.
“Не існувало умов для знищення цілі без підвищення загрози безпеці цивільного населення”, – пояснив Дан.
Тобто йдеться про уламки, котрі, у разі збиття дрона, могли розлетітися навколо і поранити людей. Отже, це не стільки про слабкість ППО, скільки про відсутність досвіду у румунських військових. І – про дипломатичний маневр.
Хиткий фронт НАТО: Хто в Європі готовий капітулювати перед Кремлем
На тлі обстрілів деякі країни подали сигнали про неучасть у можливому опорі агресору. Так, Угорщина заявила, що не надаватиме зброї Україні. Демарш з Афін, якщо станеться, поставить хитке прикриття для Середземного моря. Днем раніше Болгарія висловилася за діалог з Росією, а Словаччина не поспішає засуджувати Кремль.
Поки це можна назвати дипломатичною атакою
Велике залякування: прогнози експертів щодо “Літнього наступу” Путіна
Хоча дрон був реальним, як і ушкодження, поки це можна назвати дипломатичною атакою. Котра, як відзначив політолог Володимир Фесенко, розпочалася з заяви МЗС РФ про “системні удари” по Києву та з попередження посольств. На його думку, якби дипломати виїхали, за ними побігли б і кияни, а це вже перемога росіян “навіть без застосування зброї”. Експерт прогнозує, Росія загострюватиме ситуацію, покладаючись на “Літній наступ”, що посилило би переговорні позиції Путіна.
Ми бачимо політично вивірені заяви, щоб не дати приводу РФ атакувати Європу, пояснив публіцист Віталій Портніков, однак російська агресія цієї ночі перейшла з формальної у дієву.