Несподіваний візит держсекретаря США і міністра закордонних справ Великої Британії до Києва свідчить про підготовку до принципово нового етапу війни.
Військово-дипломатичний десант
11 вересня для США “чорна” дата теракту в Нью-Йорку. Після руйнування “башт-близнюків” світ охопив страх перед ісламським тероризмом. Тим ще прикметніший символізм візиту Ентоні Блінкена до Києва саме у цей день. Разом із ним до столиці України приїхав і міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі.
В офіційному повідомленні Держдепу зазначено: Блінкен прибув для обговорення подальшої підтримки оборони України від російської агресії. Наступного дня, 12 вересня, він вирушить до Польщі, там говоритиме про поглиблення співробітництва у сфері оборони й енергетики.
Головні очікування
Після слів Джо Байдена про те, що триває робота над питанням зняття заборони для України на “далекобійку” у Києві сподівалися, що Ентоні Блінкен оголосить про дозвіл США бити вглиб Росії, та цього не сталося.
Окрім того, напередодні подвійного візиту Блінкена-Леммі до Києва у Financial Times керівники розвідок двох країн опублікували статтю про партнерство, де, зокрема, запевнили у подальшій підтримці української розвідки. Це добрий знак для зняття обмежень на “далекобійку”, звертав увагу публіцист Віталій Портников. Скоріш, про це оголосять під час візиту до США Кіра Стармера, який має відбутися днями.
Цікаво, що 11 вересня стало відомо про звернення конгресменів-республіканців до Байдена саме з цього питання. На спільному з Леммі брифінгу напередодні у Лондоні Ентоні Блінкен уникав конкретної відповіді щодо цього. Вочевидь, багато що залежатиме від підсумків цього візиту до Києва. Зокрема, від переконливості плану на 2025 рік, котрого від України хочуть не лише республіканці, а й Білий дім.
Про реальність зняття заборони на застосування далекобійної зброї по території Росії свідчить реакція Кремля. Речник Путіна Дмитро Пєсков анонсував реакцію Росії, згодом уточнив – так звана “СВО” і є відповіддю”. У Центрі протидії дезінформації при РНБО України назвали завуальовані погрози “пшиком”. Тому більше конкретики повідомив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков: зняття заборони стане “ще одним кроком до ескалації”, США у питанні України “дісталися до прірви, це може для них погано закінчитися”. Як саме “погано”, він не сказав.
План “Б”
Як стверджує The Wall Street Journal з посиланням на джерела, західні політики хочуть почути від Києва “реалістичні цілі” на наступний рік. У виданні зазначається, що це дозволить західним посадовцям пояснити своїм громадянам, навіщо давати гроші Україні. Причому, говориться у статті, нібито окремі представники європейських політичних і владних кіл заявили українській стороні, що повна перемога України (вихід на кордони 1991 року) коштуватиме сотні мільярдів доларів, “Вашингтон і Брюссель не можуть собі дозволити такі витрати”.
Ось-ось будемо бити
За підсумками перших перемовин у Києві додалося оптимізму щодо “далекобійки”. Прем’єр Денис Шмигаль після зустрічі з Девідом Леммі висловив сподівання на дозвіл від Великої Британії.
Питання, хто це зробить, зазначив політолог Володимир Фесенко. “Або Блінкен разом з Леммі у Києві, чи президент Байден з Кіром Стармером? Треба дочекатися”, – наголосив експерт.
Але тема “далекобійки” була одною з основних. Під час зустрічі прем’єра Дениса Шмигаля з Девідом Леммі також обговорили стан енергетики і передачу українській стороні 60 мільярдів доларів “заморожених” активів РФ, ці кошти ще не надійшли.
Сам Леммі наголосив на символічність подвійного візиту: “Щоб підтвердити нашу спільну залізну підтримку України. Ми маємо протистояти імперіалізму Путіна. Від цього залежить наша колективна безпека”.
Наш візит надсилає сигнал відданості перемозі України, додав Ентоні Блінкен.
У свою чергу, президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності “рішучого рішення”, маючи на увазі “далекобійку”.
Переговори справжніх союзників
Це були переговори справжніх союзників, зазначив на спільному підсумковому брифінгу міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив на широкому колі питань, котрі були обговорені: посилення ППО, енергетика, вступ до НАТО, передача Україні не лише відсотків, але і коштів з “тіл” від “заморожених” активів країни-агресорки. “Якщо буде політична воля, ми готові й сьогодні стати членом НАТО”, – заявив він, пославшись на швидкість подання заявки і виконання всіх вимог.
“Наша підтримка ніколи не ослабне, – запевнив Ентоні Блінкен. – Спільно з Великою Британією ми разом з Україною, як і понад 50 країн світу”.
І пообіцяв найближчими тижнями надходження нових партій зброї, а також 700 мільйонів доларів на гуманітарні потреби.
Девід Леммі був більш категоричним: назвав дії Путіна проявом імперіалізму і фашизму, підтвердив зобов’язання на 350 мільйонів фунтів стерлінгів військової допомоги щорічно, ще 600 мільйонів підтримки (270 мільйонів цьогоріч) на гуманітарні потреби, і на додачу 470 мільйонів у гарантіях.
“Ми надіслали сотні ракет для ППО, десятки танків, – наголосив він. – На пізню частину осені, на зиму готуємо рішучу підтримку. Думаємо, як забезпечити Україні кращі позиції, можливо, найкращі за весь цей період”.
У Києві переговорами явно задоволені. Ми можемо чітко говорити, що після Курської спецоперації точка боязні ескалації подолана, резюмував Андрій Сибіга.
“Досягнення сталого справедливого всеосяжного тривалого миру є стратегічним інтересом США, бо ми захищаємо спільні демократичні цінності й переконані у лідерстві Сполучених Штатів”, – наголосив він.
Але головного – дозволу на “далекобійку” – не було озвучено, хоча Андрій Сибіга звернув увагу, що російські дрони порушують повітряний простір країн-членів НАТО, тому має бути тверда, рішуча відповідь союзників на провокативні дії РФ.
Англосаксонський драйв
“Англосаксонський драйв, якого ми тривалий час не бачили, – оцінив перший за 10 років подвійний візит до Києва екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Це демонстрація Росії, що їй не вдасться скористатися передвиборчим періодом. Американська адміністрація подала до Конгресу закриту візію по стратегії в Україні – дуже вчасно, до дебатів. І те, що я відчуваю по своєму спілкуванню, ми отримаємо прогрес, але не такий, на який сподіваємося і на який заслуговуємо”.
Він спрогнозував, що американці скажуть – “так” зняттю заборони з “далекобійки”, але будуть узгоджувати, якою саме зброєю і по яких цілях. Адже, зазначив Клімкін, західні партнери хочуть підвищення ставок, а не безконтрольної ескалації”.
Попередні підсумки “без окулярів”
З огляду на заяви, що вже пролунали, можна очікувати на зняття заборони на використання далекобійної зброї проти РФ, однак, навряд чи про це буде оголошено у Києві. Скоріш, пролунають ввідні заяви для підготовки до оголошення рішення такої значимості особисто Джо Байденом і Кіром Стармером. Але запевнення українська влада отримає. І, звісно, після цього Україна потребуватиме у рази більше систем ППО, про що теж іде окрема розмова.
Навзаєм, як зазначалося, США хочуть бачити від Києва план дій. Для української сторони така вимога є доброю і поганою водночас. На користь: точно будуть кошти, зброя і решта необхідного, плюс передбачуваність. На шкоду: та ж сама передбачуваність + відсутність можливостей для швидкого маневру, що нерідко критично важливо на полі бою і жорстка контрольованість зовні. Кожен порух треба буде узгоджувати з західними партнерами, що позбавляє українських військових мобільності. А саме швидкість і мобільність є важливими перевагами ЗСУ на полі бою.
Коли Блінкен та Леммі уже покинули Україну та прибули до Польщі, британське видання The Guardian, посилаючись на власні джерела, повідомило, що у Лондоні уже ухвалено рішення про дозвіл бити углиб Росії. Утім, найближчим часом публічно про це оголошувати, ймовірно, не будуть.