Підозрюваний у причетності до масштабної корупційної схеми виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатома” Дмитро Басов вийшов з-під варти. За нього було внесено заставу в розмірі 40 мільйонів гривень.
За інформацією з правоохоронних органів, 25 грудня 25 мільйонів гривень застави сплатила компанія “Грін плюс компані”. Ця фірма, зареєстрована в Києві лише два місяці тому, має статутний капітал у 75 тисяч гривень. Її основна діяльність – оптова торгівля деревиною та будівельними матеріалами.
Жінка, яка відповіла за офіційним номером компанії, заявила про незнання як самої фірми, так і її керівництва. Директорка “Грін плюс компані” Марина Шевченко відхилила спроби зв’язку на її особистий номер.
Решту 15 мільйонів гривень застави внесли адвокати Дмитра Басова. Зокрема, 10,3 мільйона гривень сплатив його адвокат Віталій Наум, а 4,7 мільйона гривень – очолюване ним адвокатське об’єднання “Національна колегія адвокатів”.
Адвокат Наум підтвердив факт внесення коштів, назвавши це поширеною практикою. Він запевнив, що банк перевірив походження коштів, які є особистими прибутками адвокатів після сплати податків. За словами Наума, метою було дозволити Басову зустріти Різдво з родиною, і він впевнений, що підозрюваний не намагатиметься втекти.
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрюють Дмитра Басова (відомого як “Тенор” на “плівках”) у керуванні “тіньовими процесами”. Він, разом з Ігорем Миронюком (“Рокет”), нібито очолював злочинну організацію, яка систематично отримувала неправомірну вигоду від контрагентів “Енергоатома”. Суми сягали від 10% до 15% від вартості контрактів.
Прокурор САП раніше заявляв, що Басов отримував гроші за використання службового становища та передавав їх Миронюку. Адвокат Басова, Віталій Наум, своєю чергою, стверджує, що інформації про отримання грошей його клієнтом немає.
Запобіжний захід для Басова у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави був обраний 12 листопада 2025 року. НАБУ заявило про викриття цієї організації 10 листопада 2025 року.
За даними слідства, кошти легалізовувалися через “бек-офіс” у центрі Києва, через який пройшло близько 100 мільйонів доларів. Приміщення цього офісу, як стверджується, належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача.
У справі “Мідас” про підозру повідомили восьми особам, серед яких Тимур Міндіч, Ігор Миронюк, Дмитро Басов та ще четверо працівників “бек-офісу”. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову.
За інших фігурантів справи також були внесені значні застави. За двох працівниць “бек-офісу” Лесю Устименко та Людмилу Зоріну заставу в 37 мільйонів гривень внесла новостворена фірма “Вангар” зі статутним капіталом у тисячу гривень. За Ігоря Фурсенка, якого вважають бухгалтером “бек-офісу”, інша приватна компанія сплатила 95 мільйонів гривень.
Понад 51 мільйон гривень за колишнього віцепрем’єра Олексія Чернишова внесли дві приватні особи. НАБУ заявило, що ретельно перевірятиме походження коштів, внесених як застава за всіх фігурантів справи “Мідас”. Найбільшу суму застави – 126 мільйонів гривень – суд призначив Ігорю Миронюку, який досі залишається під вартою.
28 листопада стало відомо про обшуки в голови Офісу президента Андрія Єрмака. Він тоді заявив про відсутність перешкод для слідчих, а згодом подав у відставку. Президент Володимир Зеленський подякував Єрмаку за роботу, наголосивши на бажанні уникнути “чуток і спекуляцій” навколо його особи. За інформацією ЗМІ, Єрмак не має статусу підозрюваного у справі.