Через три роки після підриву Каховської гідроелектростанції російськими військами на місці колишнього водосховища формується нова екосистема, однак історичні Дніпровські плавні та Великий Луг у попередньому вигляді, ймовірно, вже не відновляться.
Наразі науковці продовжують досліджувати наслідки екологічної катастрофи переважно дистанційно через бойові дії в регіоні. Після руйнування греблі були затоплені близько 80 населених пунктів, а загальні збитки для України оцінюються у $14 млрд, сказав експерт з екологічної безпеки та керівник лабораторії “Довкола” Максим Сорока.
За словами фахівця, на території, яка понад 70 років перебувала під водою, поступово виникає нове природне середовище. На його розвиток впливають сезонні паводки, місцеві та інвазивні види рослин, які активно заселяють звільнені площі.
“Ситуація із вторинним забрудненням загалом стабілізувалася”, – зазначив Сорока.
Еколог пояснив, що після сходження води на поверхню вийшли донні відкладення зі сполуками сірки, азоту та фосфору. Проте за минулі роки більшість цих речовин окислилася, а їхні залишки були змиті течією у напрямку Чорного моря.
На колишньому дні водосховища спостерігається стрімке поширення рослинності. Також фіксують появу червонокнижних видів і повернення осетрових риб, яких не бачили в цих місцях багато років.
Водночас, на думку експерта, відновлення Великого Лугу малоймовірне. Територію активно займають верби та тополі, які формують так званий першоліс і поступово змінюють природний ландшафт.
“Якщо нинішні тенденції будуть продовжуватися, упродовж наступних 10-15 років триватиме активна трансформація. З часом ця екосистема перетвориться на щось нове, абсолютно унікальне як для України, так і для всього світу”, – сказав еколог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Природа не терпить порожнечі”: показали нові супутникові знімки Каховського водосховища
Сорока зауважив, що відновлення плавнів могло б стати можливим за інших гідрологічних умов, наприклад у разі тривалої посухи або штучного регулювання рівня води на Дніпровському каскаді.
Експерт також звернув увагу на довгострокові проблеми, які виникли після руйнування ГЕС. Найбільше постраждали сільськогосподарські землі через втрату значних обсягів води та зниження рівня ґрунтових вод.
“Проте стратегічно проблему питної води так і не розв’язано”, – наголосив Сорока.
За його словами, побудовані водогони дозволяють забезпечувати населення водою для побутових потреб, однак питання стабільного водопостачання та якості питної води для регіону залишається актуальним.
6 червня росіяни підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. На станції зруйнували машинну залу.
Кабінет міністрів затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської гідроелектростанції.