Податківці виявили ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб’єктів господарювання, до якої можуть бути залучені понад 2,3 тис. компаній із зовнішньоекономічними операціями на понад 198 млрд грн.
Йдеться про компанії, які здійснювали зовнішньоекономічні операції та після цього фактично припиняли діяльність. Відомство вважає, що такі дії можуть свідчити про наявність скоординованої мережі суб’єктів господарювання. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
“Йдеться про понад 2,3 тисячі компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на понад 198 млрд грн і після цього фактично зникли. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі субʼєктів господарювання”, – розповіла очільниця ДПС Леся Карнаух.
У ДПС зазначають, що переважна частина операцій стосувалася експорту товарів – 1243 компанії на понад 176 млрд грн, ще 555 компаній здійснювали імпорт на понад 18 млрд грн.
Також податкова повідомляє про концентрацію таких підприємств у семи регіонах, зокрема в Одеській, Київській, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській та Запорізькій областях. На них припадає більшість зафіксованих операцій.
“Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1 643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тис. інших компаній”, – зазначила Карнаух.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ взялося за Верховний Суд: що відомо про обшуки
У відомстві також вказують на нетипову концентрацію управління бізнесом, коли окремі фізичні особи одночасно контролюють сотні підприємств. Податківці вважають це ознакою використання номінальних керівників.
Крім того, зафіксовано використання спільних IP-адрес, однакових мереж подання звітності та масову реєстрацію компаній за одними адресами.
У ДПС зазначають, що матеріали передані до Офісу генерального прокурора для подальшого розслідування, а щодо частини компаній вже підготовлено аналітичні висновки про можливі порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів.
Як повідомлялося, 11 травня НАБУ та САП оголосили Єрмаку підозру у справі щодо легалізації близько 460 млн грн, пов’язаних із будівництвом елітних котеджів під Києвом.
Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 млн грн.
Сам Єрмак заявив, що не має можливості внести призначену судом заставу.