Активізація миротворчих місій по Україні свідчить про те, що узгодженого бачення завершення війни немає. Чи готує Захід нові пропозиції для Путіна, – з’ясовувала Gazeta.ua.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у супроводі нового віце-прем’єра і міністра національної єдності Олексія Чернишова відвідав Німеччину. За неофіційними даними, йшлося про членство України у НАТО, проти чого виступає Берлін. За офіційними – Денис Шмигаль і Олаф Шольц обговорили справедливий і довготривалий мир, шляхом якого є єдність і сила. “А сила – це членство у НАТО”, – зауважив Шмигаль.
Того ж дня угорський прем’єр Віктор Орбан полетів до Туреччини говорити про мир в Україні з президентом Ердоганом, а йому навздогін – речник Путіна Дмитро Пєсков розкрив деталі їхніх телефонних переговорів. За даними Пєскова, Орбан запропонував різдвяне перемир’я і масштабний обмін полоненими, Кремль “оперативно подав” до угорської сторони списки полонених. Однак, зазначив Пєсков, з огляду на реакцію президента Зеленського у соцмережах, “а також його оточення”, Київ відкинув пропозицію. Віктор Орбан висловився емоційніше: “Ми зробили все, що могли!”
До повернень готові?
Показово, що за підсумками візиту Дениса Шмигаля постала тема повернення з Німеччини українських біженців. Зараз таких у ФРН понад мільйон, – повідомив очільник новоствореного міністерства національної єдності Олексій Чернишов. Для їхнього повернення “домовилися з канцлером шукати спільні рішення”, розповів Денис Шмигаль, зокрема – інфраструктурні. Проте цього разу конкретика щодо українських громадян у Німеччині не пролунала. Та й не дивно, бо саме 11 грудня канцлер Олаф Шольц заявив про готовність пройти через голосування вотуму недовіри. “Це відкриє шлях до дострокових виборів,” – заявив він у зверненні до народу. Голосування у Бундестазі відбудеться, орієнтовно, 16 грудня. Ймовірно, що Шольц не збереже свою посаду, тож у лютому 2025 року у Німеччині мають відбутися дострокові вибори. Тому українська делегація зустрілася з чинним міністром фінансів Робертом Хабеком, вірогідним кандидатом у канцлери від німецьких “зелених”. Днем раніше Хабек розкритикував уряд за повільні поставки зброї Україні на тлі підбадьорливих заяв ймовірного конкурента за посаду канцлера Фрідріха Мерца, чию несподівану поїздку до Києва розкритикували у Німеччині. Утім, як і візит до Києва Олафа Шольца тиждень тому.
“Корейський” план
Принципово нових заяв за підсумками візиту Шмигаля до Німеччини не було. А 12 грудня, услід за ним до Німеччини вирушив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він провів перемовини про підтримку України зі своїми колегами з ФРН, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, держсекретарем Великої Британії та головною дипломаткою ЄС.
Того ж дня президент Франції Емманюель Макрон, котрий станом на вечір 12 грудня досі не визначився з новим прем’єром, прибув до Польщі. Передбачалося, що візит триватиме до 13 грудня включно, але несподівано французький гість скоротив перебування у Варшаві. Однак він встиг проговорити з польським прем’єром Дональдом Туском.
За словами колишньої заступниці генсека НАТО Камілли Гранд, на порядку денному були сценарії миротворчої місії до України.
Камілла Гранд вважає, що на столі були три сценарії:
“німецький”: частина України вступає до НАТО без встановлення кордонів, проти чого США і ФРН;
“ізраїльський”: поставки великих обсягів зброї після угоди про припинення вогню або про мир задля безпеки України;
“корейський”: довготривала (на Корейському півострові вже 70 років) міжнародна миротворча місія по охороні демаркаційної лінії між державами.
На думку експертки, найвірогіднішим є так званий “корейський” сценарій, оскільки для “ізраїльського” потрібні значні фінансові вливання, на котрі навряд чи є ресурси у Європи і бажання – у США.
Крім Франції у миротворчій місії зацікавлені ще Нідерланди. Але для Макрона принциповою є хоча б символічна участь чи схвалення Сполучених Штатів. Щодо практичної реалізації, надзвичайно важливою є роль Польщі, наголосила вона. Але прем’єр Дональд Туск категорично заперечив відправку польських військ до України навіть після ймовірного припинення вогню: “Це вирішуватиметься у Варшаві й тільки у Варшаві”.
Принциповий “Рамштайн”
За даними Reuters, у Європі наразі відсутня єдність щодо миротворчої місії в Україні. Але якщо Макрон хоче встигнути запропонувати чинному президенту Джо Байдену замінник запрошення України до НАТО, його поспіх зрозумілий, – треба зібрати коаліцію з 5-6 держав. Натомість генсек Альянсу Марк Рютте заявив 12 грудня про відсутність прямої загрози від Росії, що може означати небажання обговорювати членство України у НАТО, принаймні, до 20 січня 2025 року.
Тим часом у Туреччині угорський прем’єр Віктор Орбан зустрівся з президентом Ердоганом. З огляду на затримку у часі перших повідомлень про теми і деталі розмови, вона вийшла не простою. Як зазначається у повідомленні управління комунікацій Туреччини, сторони обговорили двосторонні відносини. Реджеп Таїп Ердоган акцентував на удачній “чесній та добросовісній” політиці Туреччини у Сирії. Про Україну згадки відсутні. Натомість міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто того ж дня телефонував Сергію Лаврову і скаржився на Володимира Зеленського.
А Дональд Трамп у новому інтерв’ю несподівано перейшов до конкретики: засудив застосування “далекобійки” і зізнався, що досягти миру за 24 години неможливо. Важливо, що вперше після 5 листопада Трамп розкритикував рішення Байдена по Україні. Це може означати й самі “рішучі кроки”, на які Зеленський натякав восени 2024 року і які можуть бути погоджені на грудневому “Рамштайні”.
Сюжетні лінії сходяться на майбутньому “Рамштайні,” дата якого може бути пов’язана з датою візиту до Європи чинного президента США Джо Байдена. Таке припущення зробив український депутат і заступник голови парламентського комітету з нацбезпеки Єгор Чернєв в ефірі єдиного телемарафону. На заході буде розглянуто конкретні потреби України у зброї, твердять джерела Reuters.