14 січня 1966 року сталася перша катастрофа дослідного зразка пасажирського радянського літака Ту-134.
Це був другийй експериментальний зразок із номером 0001. Його збудували влітку 1964-го. Це й прототип мав на пів метра подовжений фюзеляж, додаткові паливні баки в окремих частин крила, що збільшили запас палива до 13,2 т, і збільшену до 64 місць пасажиромісткість салону, маса – 24,9 т. Також на борту була встановлена автоматична система управління, завдяки якій лайнер міг виконувати автоматичний захід на посадку, зокрема вночі і при поганих погодних умов. Оснащена модель була двома турбовентиляторними двигунами Д-20П-125.
14 січня був 89-й політ машини. Її випробовували на висоті 5-10 км. У кабіні був екіпаж із восьми людей. У цьому польоті планували зняти характеристики стійкості і керованості літака на різних висотах.
Однак щось пішло не так: диспетчер почув повідомлення від екіпажу “Руль…” і далі нерозбірливе слово. Льотчики втратили контроль над літаком у Володимирській області, що зараз на території Росії. Ту-134 почав розвалюватися в повітрі, увійшов у піке і почав падати. При цьому зачепив один із будинків. Його уламками придавило корову, яка паслася у дворі. Весь екіпаж загинув.
Бортові самописці внаслідок недбалості персоналу не були справні на час вильоту. Тому з них не вдалося отримати точної інформації. Найбільш імовірні причини падіння – дефекти рульового управління й помилка екіпажу. Після цього систему керування моделлю вдосконалили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Катапульта спрацювала – перший пілот скористався кріслом безпеки
Ту-134 розрахований для авіаліній малої і середньої протяжності. Його виробляли у Харкові із 1966-го по 1989 рік. Усього випустили 854 одиниці. 75 із них розбилися.