18 серпня 1931 року річка Янцзи в Китаї досягла піку повені, яка впродовж наступних кілька місяців забрала життя 3,7 млн людей. Це найстрашніше стихійне лихо ХХ ст.
З 1928-го до 1930 року в Китаї панувала посуха. Зима 1930-1931 років видалася сніжною, навесні випало багато дощів, річки почали переповнюватися. Зливи тривали й улітку. Їх пік припав на липень-серпень 1931 року. Також відбулася небачена активність циклонів – лише за липень над регіоном пройшло дев’ять циклонів, коли нормою є два на рік.
Річка Янцзи протікає через південний Китай, один із найгустонаселеніших районів на Землі. Жителі регіону, більшість із яких жили на рівні прожиткового мінімуму, залежали від річки як джерела води для особистих і сільськогосподарських потреб. У квітні в басейні річки випало набагато більше опадів. Коли в липні знову почалися проливні дощі, усе було готово до катастрофи. Янцзи затопила територію 1300 кв. км. До початку серпня підвищення води змусило 500 тис. осіб залишити домівки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За пів години на місто впав річний об’єм опадів. Вода змила все
До кінця липня 1931-го вийшли берегів найбільші річки країни – Янцзи, Хуайхе й Хуанхе. Незабаром висока вода дійшла до Нанкіна, який у той час був столицею країни, і майже повністю його зруйнувала. До 19 серпня рівень води перевищував норму на 16 м. Увечері 25 серпня вода ввійшла у Великий канал і змила дамби. Тієї ночі потонуло приблизно 200 тис. людей. Більшість із них спали.
Оскільки вода продовжувала підійматися в першій половині серпня і випало ще більше дощів, рисові поля, які переважали в ландшафті, затопило. Урожай був знищений. Великі міста, як-от Ухань і Нанкін, залежали від рису, без нього люди в містах умирали з голоду. Крім того, через забруднену річку лютували тиф і дизентерія. Мільйони людей загинули внаслідок повені, від голоду й хвороб. Багато померло після того, як вода відступила. Через голод фіксували випадки дітовбивства й канібалізму.
Лиху можна було б запобігти, якби ретельно дотримувалися заходів із боротьби з повенями. Янцзи несе велику кількість мулу, який накопичуються на певних ділянках річки. Тому вона потребує регулярного очищення. Однак у той час, коли більша частина ресурсів потрібна була для громадянської війни, річці не приділяли достатньо уваги.