Україні доведеться піти на болючі поступки так сказав Петер Павел у Києві 16 січня. Його країна намагається балансувати лояльний до Росії альянс Словаччини і Угорщини. Призначення нового прем’єра Чехії так втішило Віктора Орбана, що той навіть натякав, що Прага тепер на одній хвилі з Будапештом.
Президент Чехії Петер Павел у Києві зустрівся з Володимиром Зеленським. Перед тим він провів добу у Львові, де зробив кілька заяв про поглиблення партнерства і оборонної співпраці.
Чехія є ініціаторкою програми постачання снарядів для ЗСУ. Та після приходу до влади критично налаштованого до нашої країни прем’єра Андрія Бабиша ця ініціатива “зависла”.
Ще минулої осені Бабиш обіцяв президенту Зеленському, що як тільки стане прем’єром, то запланує поїздку до Києва. А 8 січня 2026 року на спільному брифінгу зі словацьким колегою Робертом Фіцо він заявив, що найближчим часом до Києва не збирається.
Досі чеський прем’єр маневрував. На саміті “Коаліції охочих” він заперечив відправку чеських вояків до нас, але водночас підтвердив, що Прага залишиться координаторкою “снарядної” ініціативи.
І зокрема й це, вочевидь, дозволило йому після тривалих дебатів отримати вотум довіри парламенту, без чого бути повноправним главою уряду неможливо. У його програмі немає витрат на Україну, новий чеський прем’єр відмовився гарантувати нам європейський кредит.
Політично бути разом
Тож якщо Зеленському потрібна підтримка Чехії, то і президенту Чехії Павелу критично необхідна стійкість України, бо на кону і стримування Бабиша, і єдність Східної Європи.
Павел прибув до Києва через кілька днів після того, як там побував очільник МЗС Чехії Петер Марцінка.
Треба політично бути разом, закликав президента Чехії Володимир Зеленський. Доказом єдності, на його думку, стане конкретна частка участі України європейській оборонній програмі SAFE та більше грошей на PURL.
Ми чекаємо від партнерів швидких поставок, наголосив Зеленський, коментуючи необхідність термінового енергетичного “Рамштайну” та проблеми з ППО.
Але Петер Павел не називав жодних термінів. Хоча й укотре пообіцяв “середні” протидронові літаки, пасивні радари для ППО і електрогенератори.
Болючі поступки
До такої стриманості його спонукає все той же прем’єр Бабиш. Нещодавно глава уряду заявив, що його попередник Петер Фіала “сховав” у бюджеті Чехії понад 11 мільярдів євро на допомогу Україні.
Фіала ж звинуватив Бабиша у оприлюдненні секретної інформації. Однак, вірогідно, цей крок допоміг Бабишу отримати вотум довіри. Водночас чеські політики почали дискутувати щодо меж повноважень президента на тлі скандалу, який виник через те, що Павел не погодив посаду на міністра навколишнього середовища ставленика глави уряду.
У Києві натомість звернули особливу увагу на фразу Павела про те, що “Україні доведеться піти на болючі поступки заради миру”.
Справа у єдності
Вимальовується сценарій: Європа готова підтримувати Україну, якщо та на догоду Трампу погодиться на “болючі поступки” заради миру. Принаймні, Східна. Європі треба спільно зі Штатами тиснути на РФ, пояснив Павел у Києві.
Східна Європа більше за Західну зацікавлена зберегти єдність зі США, бо країни того регіону не мають ядерної зброї.
“Росія захопила Україну і тероризує країни, які на залучені до конфлікту, – пояснює політолог Валентин Гладких. – Коли РФ вимагає, щоб країни колишнього соцтабору не вступали до НАТО, це тому, що хоче напасти на них. І щоб вони не були під безпековою парасолькою НАТО”.
Чи не виникне спокуса у декого на Заході “відкупитися” від Путіна колишнім соцтабором? Вірогідність такого змушує східноєвропейських лідерів активізувати контакти.
Орбан і Фіцо роблять дві ставки: Путін і Трамп. Чехія спробує докричатися до президента США. 19 січня Петер Павел у Ватикані зустрінеться з Папою Римським, котрий може посприяти контакту з Трампом. Україна у такій розмові – надважлива складова, оскільки від нашої стійкості залежить, чи “робочим” є опір Східної Європи агресивній Росії при наявності американської допомоги.