Президент-переможець Ліги чемпіонів хотів купити матч за 50 тисяч доларів

3 жовтня у Франції в колі родини помер Бернар Тапі – колишній президент “Марселя”.

“Я люблю “Олімпік” так сильно, що готовий дати цій команді все. І навіть трошки більше”, – казав свого часу легендарний президент “Марселя” Бернар Тапі; скандаліст, радикальний політик, член Європарламенту і злочинець, який досі перебуває в серцях уболівальників “Олімпіка”. Фанати “Марселя” визнали цього підприємливого месьє найкращим президентом в історії клубу.

Роман Тапі з “Марселем” дійсно вийшов дуже красивим. Бернар прийшов до керівництва “Олімпіка” в 1985 році, коли клуб животів у другому дивізіоні французького чемпіонату. Амбіційний бізнесмен і політик був рішуче налаштований зробити з “Марселя” найкращу команду Європи. Тапі вдалося втілити мрію в реальність.

У перший же рік перебування Тапі біля керма клубу “Олімпік” повернувся в елітний дивізіон французького чемпіонату. Першими серйозними придбаннями нового президента стали Карл-Хайнц Ферстер, Жозеф-Антуан Белл, Ален Жиресс і Жан-П’єр Папен. Вже наступного року, в сезоні -1986/87, “Марсель” завоював срібло чемпіонату і став фіналістом Кубка країни. У тій команді виблискував Папен, який згодом п’ять разів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Франції, три рази – кращим бомбардиром Ліги чемпіонів, а в 1991 році був визнаний кращим футболістом в Європі.

З кожним новим сезоном Тапі здобував для своєї команди все кращих і кращих футболістів. Так, в 1987 і 1988 роках в “Марсель” перейшли Абеді Пеле, Клаус Аллофс і ще зовсім не зірковий Ерік Кантона. У сезоні-1988/89 “ОМ” виграв чемпіонат Франції, що не вдавалося клубу протягом 17 років, а також Кубок країни.

У 1989 році в Марселі трапився справжній зорепад. Тапі не скупився на кошти. У клуб запрошувалися футболісти першої величини: Мануель Аморос, Базиль Болі, Дідьє Дешам, Жан Тігана, Енцо Франческолі, Кріс Уоддл … Зрозуміло, що команда знову без особливих проблем розібралася з усіма в чемпіонаті, але Тапі хотів більшого. Президент мріяв підкорити Лігу чемпіонів. Під це завдання Бернар в 1990 році запросив тренувати “Марсель” легенду німецького футболу Франца Беккенбауера, який за кілька місяців до підписання контракту з французами виграв чемпіонат світу в Італії.

З вибором тренера Тапі вгадав. Беккенбауер виграв чемпіонат і вивів “Марсель” у фінал Ліги чемпіонів, де французи в серії пенальті поступилися бєлградській “Црвені Звезді”. Це було велике розчарування для вболівальників і сильний удар для президента. Але Тапі не опустив руки і знову кинувся в бій.

У 1991 році “Марсель” придбав талановитого захисника Жослена Англома, а новим тренером після відходу Кайзера Франца став бельгійський фахівець Раймон Гуталс. Однак надовго він біля керма команди не затримався. У тому ж році “Олімпік” очолив хорватський фахівець Томіслав Івич, а й у нього справи не склалися. Його знову змінив Гуталс, який повернувся в команду і в третє. Незважаючи на постійні тренерські рокіровки, “Олімпіку” вдалося виграти золоті медалі чемпіонату Франції сезону-1 991/92.

Після перемоги в чемпіонаті бельгійського фахівця змінив Жан Фернандес, але і він не затримався в команді більш ніж на 5 місяців. А потім знову повернувся Гуталс. А команду в тому році посилили майбутні чемпіони світу та Європи Фаб’єн Бартез і Марсель Десаї, а також Ален Бокшич і Руді Феллер. У той же час “Марсель” покинули Папен, Уоддл, а роком раніше Тігана.

“Марсель” перебував на піку своєї слави. У Франції до цього ніколи не було настільки сильної команди. “Олімпіку” були не страшні визнані гранди європейського футболу. Французи знову вийшли в фінал Ліги чемпіонів, де обіграли грізний “Мілан”, в якому заправляли Руд Гулліт, Марко ван Бастен і Жан-П’єр Папен. Переможним і єдиним голом у матчі відзначився Базиль Болі, куплений ще в 1989 році. Чи варто говорити про те, що “Олімпік” в тому році виграв і чемпіонат Франції.

Мрія всього Марселя майже здійснилася, але не все виявилося настільки просто. Бернар Тапі опинився зовсім не добрим героєм з казки з хорошим кінцем.

За тиждень до того, як “Марсель” виграв Лігу чемпіонів, президент скромного “Валансьєна” подав рапорт в Національну федерацію футболу. Річ була ось у чому. Трьом футболістам “Валансьєна”, що чіплявся за продовження прописки у першому дивізіоні, була обіцяна велика сума, якщо проти “Олімпіка” вони зіграють упівсили. Взяти участь в здачі гри запропонували захиснику Жаку Глассману, хавбеку Хорхе Бурручазі і форварду Крістофу Роберу. Дружині нападника був переданий конверт з 250 тисячами французьких франків (близько 50 тисяч доларів), причому в ролі кур’єра виступив півзахисник “Марселя” Жан-Жак Ейдель. Переговори ж вів генеральний директор клубу Жан-П’єр Бернес, права рука Бернара Тапі.

Одного за іншим взяли під варту причетних до скандалу гравців, офіційних осіб і різного роду посередників. У сейфі слідчого з особливо важливих справ Бернара Беффі росла стопка показань свідків і висновків експертів. В саду будинку тітки Робера знайшли головний доказ – той самий конверт з грошима.

У вересні 1993 року УЄФА виключив “Марсель” з розіграшу Ліги чемпіонів. У той же час французька федерація позбавила “Олімпік” чемпіонського звання. Переможця Ліги чемпіонів також позбавили права поборотися за Суперкубок Європи і Міжконтинентальний кубок. А через півроку екстрена Рада французького футболу відправила лідера чемпіонату “Марсель” до другого дивізіону. У зв’язку з боргами “Олімпік” залишився у другому дивізіоні ще на один сезон. У 1996 році клуб перебував на межі фінансового краху, але уникнув сумної долі банкрута.

Порок був покараний. Велика команда Бернара Тапі, по суті, припинила своє існування.

Пізніше в клуб прийшли впливові люди, які зуміли відродити “Олімпік”. У 2010 році “Марсель”, вперше після відходу з клубу Тапі, виграв чемпіонат Франції. І тепер у клубу хороші перспективи. Не такі світлі, як при Тапі, але все ж.

Згодом, в 2006 році, гравець “Олімпіка” початку 1990-х Жан-Жак Ейделі заявив в пресі, що футболісти “Марселя” вживали допінг перед фіналом Ліги чемпіонів в 1993 році. За словами Ейделя, єдиним, хто відмовився від заборонених препаратів, був Руді Феллер. Крім того, Ейделі звинуватив Тапі в отруєнні гравців ЦСКА перед матчем Ліги чемпіонів того ж розіграшу, що закінчився з рахунком 6:0 на користь “Олімпіка”.

Судовий розгляд тривав близько двох років. Висококваліфіковані адвокати зуміли довести невинність Тапі. Бернар був соціалістом і лівим радикальним політиком, лідером “Радикальної партії”. Природно, після скандалу з Тапі ліві програли парламентські вибори.

У 1995 році, коли Тапі оголосили банкрутом, він особливо не засмучувався. “Гроші не головне, – сказав він. – У мене, по суті, і так ніколи нічого не було. Крім любові до своєї сім’ї та до “Марселю”. Після банкрутства Тапі деякі шанувальники “Марселя” почали відправляти гроші на його банківський рахунок – абсолютно не думаючи про повернення коштів, з поваги до колишнього президента.

У 2001 році фанати “Олімпіка” запропонували на свої кошти встановити Бернару Тапі пам’ятник біля стадіону “Велодром”. Однак мерія Марселя відмовила уболівальникам в їх прохання.

“Тапі без “Марселя” залишиться колишнім Тапі. “Марсель” без Тапі ніколи не стане колишнім “Марселем”, – говорив легендарний президент, і в чомусь він мав рацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зв’язали і били кийками: невідомі пограбували політика-мільйонера