Прямим курсом – у безодню

Головна Сторінка » Прямим курсом – у безодню

За тиждень російський диктатор Володимир Путін має бути “переобраний” на черговий президентський термін, а точніше на довічне правління. З наближенням дати 17 березня у країні-агресорі і навколо неї посилюються кризові явища, за якими стежить оглядач Gazeta.ua.

Усі говорять – він мовчить

Імітація виборів у РФ усе більше нагадує радянські часи. Фактично безальтернативний кандидат користується всією повнотою своєї влади, щоб переконати росіян зробити “правильний вибір”. Цій меті слугувало, зокрема, Щорічне послання Федеральним зборам, а також участь Путіна в жіночому та молодіжному форумах.

Порівняно з чинним президентом, інші кандидати мають обмаль нагод і майданчиків, щоб заявити про себе. Привернути увагу вони могли б, наприклад, на передвиборчих дебатах. Але без участі Путіна вони втрачають будь-який сенс.
Прес-секретар господаря Кремля цілком очікувано заявив, що російський президент на дебатах не з’явиться через “напружений графік”. Але виборцям немає на що скаржитися, бо вони “мають можливість бачити заяви Путіна по всіх аспектах життя фактично на щоденній основі”, наголосив прес-секретар.
Демарш нікого не здивував, бо Путін, який балотується вже на п’ятий термін, жодного разу у теледебатах участі не брав.

Нікому не цікаво

Теледискусії між конкурентами Путіна проходять загалом мляво і малоцікаво. 26 лютого у студії дебатували Микола Харитонов (КПРФ) та Владислав Даванков (“Нові люди”). Говорили про освіту, обійшлося без суперечок.

Цікаво, що лідер ЛДПР та кандидат у президенти Леонід Слуцький за прикладом диктатора проігнорував безкоштовний телеефір, але, на відміну від Путіна, прислав у телестудію свою довірену особу Микиту Березіна.
Російська політолог Наталя Ліндігрін звернула увагу – жоден з кандидатів під час дебатів не запропонував нічого нового: “Усі говорили про те, що вже реалізується в рамках чинних указів президента та нацпроектів”.
Самі кандидати від формату дискусії теж не у захваті, а їхні однопартійці – й поготів. Наприклад, довірена особа Миколи Харитонова у Камчатському краї Сергій Киньяраєв порівняв дебати із науковим симпозиумом, який нецікавий, бо “процентів 80% населення поняття не мають про культурний код” (а це було темою одного з раундів дебатів). Тож завоювати прихильність виборців через телеекран ніхто з конкурентів Путіна особливо і не старається.

За лаштунками штормить

Тим часом, за лаштунками офіційної кампанії вирують пристрасті. Тригером стала смерть опозиціонера Олексія Навального. Його поховання 1 березня 2024 року набуло ознак опозиційної маніфестації: у заході взяли участь кілька тисяч росіян, а також представники посольств (США, Франція, Німеччина) і російські політики. Зокрема, Борис Надєждін, якому Верховний суд відмовив в участі виборах, Катерина Дунцова, балотування якої “зарізав” ЦВК РФ.

За деякими джерелами, окремі учасники вигукували “Путін – вбивця” та “Не вибачимо!”, а також “Росія буде щасливою”.

Прес-секретар проекту “ОВД-інфо” Дмітрій Анісімов повідомив, що за участь у протестних акціях “силовики” затримали 19 осіб (за свідченнями правозахисників, кількість затриманих перевищує 100 осіб, станом на 6 березня).

Полудень і північ

Удова Навального Юлія закликала росіян прийти опівдні 17 березня до виборчих дільниць, щоб “побачити, один одного, побачити, що нас багато і ми сильні”. Але люди активізувалися раніше. У Москві не припиняють приносити квіти на могилу опозиціонера, а у регіонах зважуються на акції протесту. Одну жінку у російській столиці затримали та оштрафували за виголошене “Героям – слава!” на кладовищі, іншу – у Мурманську – за фото Навального з підписом “безсмертний”.В Улан-Уде жінку затримали за фото Навального біля пам’ятника жертвам політичних репресій.

Людей затримують, але рішучої зачистки опозиціонерів з боку правоохоронців ми все ж не бачимо. За такою поблажливістю можуть стояти впливові персони силових відомств, незадоволені політикою Путіна. І ця версія обговорюється на Заході. Зокрема, політичний оглядач німецького видання Bild Петер Тіде пише, що російські військові незадоволені кількістю загиблих на “СВО”, оскільки вони потрапляють під тиск солдатських удів та матерів.

Тригер для Путіна

До політичних перегонів у самій РФ є багато зауважень щодо демократичності, але справжнім скандалом цієї виборчої кампанії є голосування на тимчасово окупованих та анексованих у України територіях. Тут голосування почалося завчасно.

За словами депутата Херсонської облради Сергія Хланя, окупанти на тлі надзвичайно низької явки здійснювали подомові та поквартирні обходи людей та намагалися заманити їх виступами акторів на виборчих дільницях. У Луганській області окупаційна влада змушує приходити на виборчі дільниці “держслужбовців” та студентів.

МЗС Латвії закликало журналістів не відвідувати тимасово окуповані РФ території України, де країна-агресор готується провести голосування.
Нещодавно держсекретар США Ентоні Блінкен назвав президентські вибори в РФ в умовах агресії на території України порушенням Статуту ООН. США ці вибори не визнає.
Проведення голосування на окупованих територіях є додатковим формальним аргументом для невизнання світовою громадськістю результатів виборів президента РФ. Зокрема, у жовтні 2023 року за резолюцію такого змісту проголосувала ПАРЄ.

Хто кого

На тлі виборчої кампанії поглиблюється міжнародна ізоляція путінського режиму. ЦВК РФ відмовилася запрошувати спостерігачів з багатьох країн, які офіційно визнані країною-агресором “недружніми”.
Зі свого боку, дипломатичні представники ЄС нещодавно відмовилися від зустрічі з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, на якій мало йтися про запобігання їхнього втручання у вибори.
У Росії цей демарш сприйняли болісно й розцінили як доказ підготовки Заходу до втручання у вибори. Зокрема, цього не виключила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова: очікує онлайн та офлайн акцій протесту та невизнання результатів голосування.
Російські політологи не виключають, що такий крок запустить процес демонтажу влади. Їхні тривоги не марні.

Теракти під голосування

8 березня Захід висловив занепокоєння можливими терактами у РФ. Так, посольство США рекомендувало своїм громадянам уникати великих зібрань, оскільки найближчими днями очікуються теракти в РФ у місцях великих зібрань. З посиланням на нього те саме вже порадили своїм громадянам МЗС Великобританії, МЗС Німеччини та уряд Канади. керівниця російського пропагандистського телеканалу Маргарита Симоньян закликала розвідки інших країн поділитися інформацією.

Загроза від невідомих

Військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак звернув увагу, що аналогічні попередження лунали напередодні 24 лютого 2024 року. Але якщо перед широкомасштабним вторгненням це була ймовірність, то нині попередження більш жорстке – США впевнені у тому, що теракти відбудуться.
Якщо організатори цих терактів – команда Путіна, незрозуміло, що це йому дасть, тому, припускає Ступак, не виключено, що інциденти будуть використані якоюсь третьою зовнішньою силою.

…Виділені гарячі лінії. Так евакуюють громадян напередодні або війни, або масштабних заворушень…

У соціальних мережах шириться занепокоєння, чи не стануть анонсовані теракти приводом для збройної ескалації та можливого ядерного конфлікту. Однак, екс-голова СБУ (2006-2020 рр.) і чинний народний депутат (фракція “Батьківщина”) Валентин Наливайченко вважає такий варіант розвитку подій малоймовірним, хоча, як і попередній експерт, наголошує на серйозності попереджень.
“Це безпрецедентні повідомлення від трьох посольств, що ще залишилися в Росії…І консульства попереджають, якщо громадяни не встигнуть виїхати, вони можуть скористатися будь-якими терміновими можливостями і маршрутами. Наприклад, ті, хто у Санкт-Петербурзі, через кордон з Фінляндією… Виділені гарячі лінії. Так евакуюють громадян напередодні або війни, або масштабних заворушень”, – зауважує він.
Наливайченко не виключає заворушень у регіонах, наприклад, у Дагестані, та проводить паралелі з вибухами будинків у Москві у 2000 році, після приходу до влади Путіна, котрі досі не розслідувані. “Насправді безпекова ситуація в Росії є надзвичайно нестабільною, особливо у великих містах, – зазначив депутат. – Це внутрішньоросійська ситуація і внутрішньоросійська загроза. Наближаються, хай і так звані, але вибори. Все це збурює всередині російського суспільства антипутінські настрої і цього боїться Кремль”.

Зворотній відлік

Окрім терактів, які нічного не змінять в електоральних симпатіях, інших сюрпризів до 17 березня від російських виборів чекати не варто, у тому числі, щодо результату, – переконаний кандидат політичних наук Олексій Буряченко. На його думку, причина цього – з Росії вичавлені всі деструктивні відносно Путіна елементи, а окремі псевдоліберали грають за правилами спецслужб Кремля. “Якщо вже особа Надєждіна викликала такий ажіотаж, це свідчить про вакуум опозиції, загибель Навального матиме серйозний політичний ефект, але згодом. Тому на результат виборів 17 березня вплинути складно. Але – після цієї дати Путін остаточно втратить легітимність, оскільки результати виборів визнає дуже мало країн”, – звернув увагу експерт.
Отже, нинішній хазяїн Кремля не зможе нормально виконувати функції президента. Наприклад, не зможе підписати міждержавний договір або взяти участь у міжнародному заході. “Ось це і може стати точкою відліку перезавантаження політичної системи в РФ, оскільки вакуум легітимності та зовнішньополітичних можливостей не дає результатів, елітам це точно не сподобається. Відповідно, щоб це гасити, Путін ще більше закручуватиме гайки, режим набуватиме дедалі більших ознак сталінського. Це призведе його до краху, але через величезну кількість жертв. Як тільки режим почне хитатися, як тільки різні силі з-поміж еліт почнуть розхитувати його зсередини, тоді вийде і народ і триматиме фото Навального як один із символів вільної Росії”, – припускає експерт.