Верховна Рада ухвалила законопроєкт про приведення статусу Національного антикорупційного бюро у відповідність до вимог Конституції.
За це проголосували 304 народних депутата.
Підтримали фракції “Слуга народу”, “Європейська солідарність”, “Голос” і групи “Партія “За майбутнє” і “Довіра”. “Батьківщина” і ОПЗЖ – нуль голосів “За”.
НАБУ стане центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Кабінет міністрів не зможе втручатися в роботу бюро.
Уряд призначатиме (і у визначених законом випадках звільнятиме) директора НАБУ за підсумками конкурсу, який проведе спеціальна комісія.
Законопроєкт закріплює гарантії незалежності бюро від уряду, повідомила громадська організація Центр протидії корупції.
“Забороняє Кабміну втручатись в діяльність органу, скасовувати акти НАБУ, не дозволяє надавати вказівки чи доручення щодо діяльності чи конкретних кримінальних проваджень.
Звільнити директора НАБУ уряд зможе лише з чітко визначених підстав та за підтримки 2/3 членів Кабінету міністрів. Зміна статусу НАБУ не потребуватиме ніяких додаткових рішень і бюро зможе безперешкодно продовжувати свою роботу”, – заявили в ЦПК.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Єрмак, Смирнов і Татаров убивають судову реформу” – Жернаков
Нового директора обирамуть на прозорому конкурсі, з визначальним голосом міжнародних експертів.
Комісія має складатися з шести осіб: трьох визначає уряд, ще три – міжнародні експерти. Рішення ухвалюватимуть чотирма голосами, з них щонайменше два – голоси міжнародників.
Аудит НАБУ теж проводитимуть міжнародні експерти.
“Цим законопроєктом Володимир Зеленський і СН повною мірою виконали свої обіцянки”, – зазначили активісти.
“Дякую всім 304 народним депутатам, які підтримали цей документ! Нарешті статус НАБУ унормовано відповідно до Конституції.
Це важливий крок для стабільної роботи антикорупційної інфраструктури”, – заявив Зеленський у Twitter.
НАБУ створили в квітні 2015 року. Відтоді його очолює директор – Артем Ситник. Семирічний строк призначення Ситника спливає у квітні 2022 року.