Росіяни вербують українських чиновників: що пише про нас світова преса

Держсекретар США Ентоні Блінкен знову зустрівся з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим у Женеві, але, схоже, сторони ні про що не домовилися. Президент України Володимир Зеленський прилетів до Польщі, щоб зустрітися з тамтешнім колегою Анджеєм Дудою. Можливо, сторони говорили про польські постачання зброї Україні. Про це глави країн не оголосили публічно. А британське видання The Economist пише про сценарії можливої російської агресії. Ось дещо з того, що протягом останніх днів писали про нас у світових ЗМІ.

“Які в Росії військові варіанти дій в Україні?”, The Economist, Велика Британія

Росія зібрала понад 100 тис. солдат біля кордонів України і ще більше прибуває з Далекого Сходу. Москва заявила, що переговори з Америкою і НАТО, які відбулися минулого тижня, провалилися, і розпочада підготовку та мобілізацію сил резерву.

Цифрова сутичка вже почалася – Україна зазнала кібератак, зламали урядові сайти. Білий дім заявив, що має розвіддані, що Росія планувала інсценувати акти саботажу проти своїх проксі-сил на окупованому Донбасі, щоб створити привід для нападу.

Західні чиновники і експерти поки не впевнені чи прийняв Путін рішення про напад. Дехто вважає, що він все ще сподівається вибити у Заходу поступки, брязкаючи зброєю, і не використовуючи її. Є підстави вважати, що багато негативних наслідків для глави Кремля, зокрема, західні санкції, відсутність підтримки війни серед росіян, а також ризик отримати відсіч і багато трупів, можуть стримати його.

На відміну від 2014 року, коли пропаганда нагнітала антиукраїнську істерію у рамках підготовки до військового наступу, цього разу Україна практично відсутня у російських новинах.

“Наразі зросла ймовірність, що в Україні буде якась драматична, але обмежена військова операція. Як буде виглядати – питання, яке займає аналітиків розвідки у всій Європі”, – каже Джеймс Шерр із Міжнародного центру оборони та безпеки.

Один із можливих сценаріїв Росія відкрито зробить те, що робила таємно протягом майже восьми років. Введе війська до “Л/ДНР” для розширення їхніх кордонів, або для визнання їх як незалежних держав. Так було після введення військ до Абхазії та Південної Осетії в Грузії у 2008 році.

Інший сценарій Росія може спробувати пробити сухопутний “міст” до Криму. Це вимагатиме захоплення 300 км території вздовж Азовського моря, включаючи ключовий український порт Маріуполь. Це вирішило б питання нестачі води на анексованому півострові. Таке обмежене захоплення було б у межах можливостей сил, які зараз стоять на заході Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блінкен жорстко попередив Лаврова про наслідки вторгнення в Україну

Якщо мета Росії завадити Україні вступити в НАТО чи співпрацювати з Альянсом, то окупація Донбасу або ділянки на півдні України навряд чи поставить Київ на коліна.

Залишаються три широкі стратегії. Одна змінити владу в Києві силою, як зробила Америка в Афганістані та Іраку. Інша – покласти на Україну величезні витрати через знищення її збройних сил, критично важливої інфраструктури чи окупації великої території, доки її лідери не погодяться розірвати зв’язки з Заходом. Третій звернутися з цією вимогою до Америки і НАТО, але цього разу з позиції захоплених земель. Усі три варіанти вимагатимуть великої війни.

Спокусливим рішенням для Росії було б використання зброї без присутності військ на землі, наслідуючи повітряну війну НАТО проти Сербії в 1999 році. Удари реактивними установками та ракетами посіяли б хаос. Їх можна було б доповнити новішими видами зброї, як то кібератаки на інфраструктуру, подібні до тих, що призвели до порушення енергосистем у 2015-2016 роках.

“Покарання” Києва здалеку, без залучення наземних військ, дозволить знизити втрати. Росія може збільшувати або зменшувати тиск з часом, “перемежуючись паузами для повторення чи ескалації вимог”, – каже Кейр Джайлз із Chаtham House.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін підходить до завершення політичної кар’єри й налаштований повернути СРСР: що про нас пише світова преса

Проблема в тому, що такі бомбардування, як правило, тривають довше і виявляються складнішими, ніж здаються на перший погляд. Якщо розпочнеться війна, удари, швидше за все, стануть прелюдією та супроводом наземної війни, а не її заміною.

Якщо Білорусь дозволить Росії атакувати зі своєї території, до Києва можна було б навіть наблизитись та оточити його. 17 січня самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що у лютому його країна проведе спільні навчання з Росією на своїх південних та західних кордонах, і до країни почали прибувати російські війська.

“Українські солдати добрі бійці, але, незважаючи на багаторічне навчання, їм бракує російського рівня майстерності у загальновійськовій маневреній війні змінне використання сухопутних військ, спецназу, ударних вертольотів та десантників на передовій і вдалині від неї, у тилу ворожих військ”, – каже Шер.

Навіть із цими перевагами Росії було б важко окупувати столицю, не кажучи про всю Україну – країну таку ж велику і густонаселену, як Афганістан. З 2014 року близько 400 тис. українців здобули військовий досвід, і більшість мають доступ до вогнепальної зброї. Керівництво США заявило союзникам, що Пентагон та ЦРУ підтримають такий збройний повстанський рух. Тим не менш, Росія, ймовірно, хоче уникнути тривалої окупації, і в цьому може не бути потреби.

Війни, однак, рідко бувають такими швидкими та легкими, як припускають їхні планувальники. Росія не вела масштабних наступальних операцій за участю піхоти, бронетехніки та авіації з часів Другої світової війни. Країни, що зазнали нападу, можуть так само легко встояти, як і розвалитися. І встановити маріонетковий режим, а потім піти, – це легше сказати, ніж зробити, у чому Кремль переконався після вторгнення до Афганістану 1979-го.

Іван Тимофєєв із російської “Ради з міжнародних справ” каже, що “довга і млява конфронтація” може призвести до того, що військова допомога Заходу призведе до “дестабілізації ситуації у самій Росії”.

“Українці будуть боротися і завдадуть росіянам великих втрат. Все це може змусити Путіна задуматися”, – каже Пітер Звак, генерал у відставці, який був військовим аташе США у Москві під час вторгнення Росії до України у 2014 році.

“Напруженість в Україні – термінові переговори США та Росії в Женеві”, ВВС, Велика Британія

Держсекретар США Блінкен і глава МЗС Росії Лавров зустрілися для переговорів у Женеві. У четвер Блінкен попередив Москву про серйозні наслідки, якщо хтось із її солдатів перейде український кордон.

Путін висунув вимоги до Заходу, зокрема заборонити Україні вступ в НАТО. Він хоче, щоб Альянс відмовився від військових навчань і припинив постачання зброї до Східної Європи, яку Москва вважає своїм заднім двором.

Саміт відбувся після старань Блінкена заручитися підтримкою союзників у Європі щодо санкцій проти Москви. Після переговорів у Берліні з британськими, французькими і німецькими чиновниками держсекретар сказав, що російське вторгнення в Україну “відтягне нас усіх назад у набагато небезпечніші та нестабільніші часи, коли континент був розділений на дві частини, з загрозою тотальної війни, що нависла над усіма”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американці думають над евакуацією сімей дипломатів із України

Держдепартамент заявив, що Блінкен запропонував Лаврову “дипломатичне відстрочення”, щоб послабити напруженість. США відкидають “червоні лінії” Росії, але готові обговорювати стурбованість Путіна безпекою. Кремль заявляє, що дипломати наразі підбили підсумки переговорів щодо “української кризи”, і Росія не очікує від США формальної відповіді на свої вимоги.

Заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков заявив у п’ятницю, що відносини зі США наближаються до “небезпечної критичної межі”. Він сказав, що Москва сподівалася переконати Вашингтон змінити свій підхід.

США попередили, що співробітники російської розвідки вербують нинішніх та колишніх українських урядовців, щоб ті виступили як тимчасовий уряд і співпрацювали з окупаційними російськими силами у разі вторгнення.

Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох чинних українських депутатів та двох колишніх урядовців, звинувачених у причетності до змови.

Президент США Джо Байден зазнав різкої критики за слова, які сказав у середу, коли похмуро передбачив, що Росія “вступить у конфлікт” з Україною, але припустив, що “незначне вторгнення” може спричинити слабкішу реакцію зі сторони США та їхніх союзників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Естонія збирається передати Україні зброю

Повідомлення прокоментував президент Зеленський: “Дрібних нападів не буває. Так само як немає дрібних жертв і трохи горя від втрати близьких”.

Байден спробував усунути плутанину і додав, що будь-який перехід російських військ через кордон України вважатиметься за вторгнення.

Виступаючи разом із Блінкеном, новий глава МЗС Німеччини Анналена Бербок пообіцяла вжити негайних заходів проти будь-якого російського вторгнення і не виключила введення заходів, які “можуть мати для нас економічні наслідки”. Глава МЗС Великої Британії Ліз Трасс закликала Путіна “утриматися і відступити від України, перш ніж здійснити серйозну стратегічну помилку”, яка призведе до жахливих людських жертв. Вона закликала західні країни “активізуватися”, тому що автократи у світі “надихаються так, як ніколи з часів Холодної війни”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сенатори США пропонують постачати Україні озброєння за ленд-лізом

Раніше цього тижня Лондон оголосив, що постачає Україні додаткові війська для навчання та оборонне озброєння.

Байден же стикається зі зростаючими закликами з усього політичного спектру США вжити запобіжних заходів проти Росії.

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликала його “негайно запровадити санкції проти Путіна”, а сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав розпочати “масове перекидання смертоносної зброї” українським силам.

“Зеленський дякує Дуді за підтримку. Зустріч завершилася без конкретних результатів”, Onet, Польща

Перед загрозою Україна може розраховувати на підтримку Польщі, заявив глава Бюро міжнародної політики при президенті країни Якуб Кумоч після завершення зустрічі президентів Польщі та України. Зеленський подякував польському народу і президенту Анджею Дуді “за послідовну підтримку територіальної цілісності, суверенітету та євроатлантичної інтеграції України”.

У бесіді з журналістами він повідомив, що за підсумками переговорів запустили спеціальний канал контактів між президентами. І наголосив, що найважливішим у розмові глав країн було “почути з перших вуст, як насправді виглядає ситуація навколо України, і який внесок Польща може зробити у зміцнення безпеки”. Переговори також були присвячені тому, “як Польща може підтримати Україну та сприяти деескалації”.

Після зустрічі сторони не оприлюднили конкретну інформацію про можливу підтримку Польщею України. Таку допомогу вже надають інші країни Європи, зокрема, країни Балтії та Велика Британія.

Голова Бюро національної безпеки Польщі заявив, що Дуда обговорив питання надання Варшавою військової допомоги Києву з представниками польського уряду, зокрема керівництвом Міноборони, МЗС та МВС, ще перед зустріччю з Зеленським.